ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

П’ятницький Ігор Володимирович

05.11.1910- 13.07.2000

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: доктор хімічних наук.
Наукове звання: професор.
Остання займана посада: професор, завідувач кафедри аналітичної хімії.

П’ятницький Ігор Володимирович (05.11.1910, м. Київ – 13.07.2000, м. Київ), хімік, д-р хім. наук, проф. 1937 закінчив хімічний ф-т, 1940 – асп-ру Київ. ун-ту. Учасн. бойових дій у ВВВ – ком. взводу, заст. ком. батареї артилер. полку, нач. розідки. 1943 – старш. виклад. топографії навч. артилер. полку, 1944 – нач. хім. лаб. окружного вет. складу. У Київ. ун-ті: 1937-41 – асист., 1945 – доц., 1960-87 – проф. каф. аналітичної хімії, 1958-60 – декан хім. ф-ту, 1960-85 – зав. каф. аналіт. хімії. Читав лекції з загального курсу “Аналітична хімія” для студентів хімічного ф-ту та спецкурси для студентів кафедри аналітичної хімії хімічного ф-ту. Канд. дис. «Вивчення розчинності деяких купферонатів (1941), докт. дис. «Исследования комплексов металлов с оксикислотами в растворах» (1959), присвоєно вчен. звання доц. (1946), проф. (1960). Сфера наук. діяльності: комплексоутворення металів з оксикислотами у водних розчинах та їх екстракція, екстракція амінних комплексів металів монокарбоновими кислотами, співекстракція у системах метал – монокарбонова кислота, екстракція комплексів металів з кислотними барвниками хлороформними розчинами монокарбонових кислот, екстракція металів у вигляді різнолігандних комплексів з краун-ефірами та аніонами барвників, комплексоутворення в неорг. полярографічному аналізі, розробка методів розділення і визначення елементів. З’ясував закономірності взаємодії оксикислот жирного ряду з катіонами металів, склад, будову і стійкість комплекс. сполук, що утворюються, їх хім-аналіт. властивості і поведінку при екстрагуванні. Багато зробив для викладання аналіт. хімії і підготовки хіміків вищої кваліфікації – створив відому школу аналітиків. Підготува 2 д-ри, 33 канд. наук. Його учні плідно працюють в Україні, Грузії, Вірменії, Молдові, Туркменії, В’єтнамі, Словаччині. Лауреат Держ. премії УРСР в галузі науки і техніки (1973); премії ім. Л.В. Писаржевського НАН України (1990), Засл. Соросівський проф. (1997). Нагороджений 5 медалями, зокрема «За трудовую доблесть» (1953). Автор 358 наук. праць, з яких 150 – в заруб. журн., має 13 авт. свідоцтв, автор 3 монографій, 15 підруч., 20 навч. посіб. Осн. праці: Количественный анализ. Учеб. М., 1956; К., 1974; Физико-химические методы анализа. Учеб. пособ. М., 1968 (в соавт.); Аналітична хімія. Підруч. К., 1969, К., 1982 (у співавт.); Теоретические основы аналитической химии. Теория главных типов химических реакций. Учеб. пособ. К., 1978 (в соавт.); Аналитическая химия. Кн. 1. Кн. 2. М., 1990. Літ.: Хімія. Біологія. 2000. № 45 (105); Развитие аналитической химии на Украине / Под общ. ред. А.Т. Пилипенко. К., 1982; Українська радянська енциклопедія. К., 1983. Т. 9. Арх.: КНУ імені Тараса Шевченка, 1987, спр. 90 - ПВС.

Автор:

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи