ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Анатомії кафедра Анатомії кафедра

Створення цієї каф. відбувалося в умовах, коли від норм. анатомії відокремилася патолог. анатомія, мікроскопічна анатомія, на базі якої виникла гістологія, топограф. анатомія, суд. медицина. 9 вересня 1841 саме лекцією з анатомії почались заняття на мед. ф-ті, яку прочитав перший зав. каф. анатомії проф. М.І. Козлов. Він же перший почав читати курс лекцій з патолог. анатомії, який продовжив проф. О.П. Вальтер. Проф. В.О. Бец розпочав на каф. анатомії широко та інтенсивно займатися мікроскоп. анатомією під кер. проф. О.П. Вальтера та допомагав організувати каф. гістології. З 1844 зав. каф. фізіологічної анатомії з мікрографією (майбутньої гістології) став О.П. Вальтер. За 24 роки кер-ва каф. О.П. Вальтер разом з М.І. Козловим ініціювали буд-во першого в Росії Анатомічного театру (1853) для викладання нормальної анатомії, патолог. анатомії та суд. медицини. Докт. дис. О.П.Вальтера "О механизме сплетення волос при колтуне. Микроскопическое исследование" (1845) була першою дис., захищеною на мед. ф-ті Київ. ун-ту. Виконана на матеріалі мікроскоп. досліджень, вона стала еталоном роботи анатома. Проф. О.П. Вальтер виготовив досконалі препарати периферичних нервів людини, частина яких дотепер зберігається у фундамент. музеї каф. анатомії людини НМУ. Він поповнив також краніологічну колекцію каф., придбав воскові моделі розвитку курячого яйця і людського зародка, закуплені у Парижі. З 1868 каф. очолював В.О. Бец. У своєму курсі лекції, він наголошував, що для розуміння й вивчення анатомії необхідні знання з фізики, хімії, математики, зоології, історії, географії. Для досягнення наочності занять Бец широко використовував власноруч виготовлені численні макро- і мікропрепарати мозку, кісткові препарати, інструменти і прилади. Ці колекції, удостоєні почесних дипломів в Росії та за її межами, як і єдиний примірник унікального атласу В.О. Беца «Анатомия поверхности головного мезга», до тепер зберігаються на кафедрі анатомії НМУ як свідчення тридцятирічної праці талановитого дослідника та вченого. У 1890 завідувачем кафедри анатомії був обраний професор М.А. Тихомиров. Він мав глибокі знання в галузі порівн. анатомії та ембріології, був провідником ідей еволют. морфології. Свої багаторічні спостереження він узагальнив у монографії "Варианты артерий й вен чело-веческого тела в связи с морфологией кровеносной сосудистой системи" (1890), яка не мала собі рівних у вітчизн. і заруб. анатом. літературі. Вона перекладена багатьма мовами світу і не втратила теоретичного і практичного значення в наш час, зокрема у зв'язку з розвитком судинної хірургії. М.А.Тихомиров глибоко знав антропологію, пластичну і топограф. анатомію. Він чудово читав лекції, багато зробив для покращання викладання анатомії, збільшив число занять з препарування в секційних залах. Ним виготовлена велика кількість анатомічних препаратів, які й сьогодні є окрасою фундаментального музею кафедри анатомії НМУ. У 1903 каф. очолив проф. Ф.А. Стефаніс, Працюючи ще під кер. М.А.Тихомирова, Ф.А.Стефаніс обрав новий наук. напрямок, зайнявся дослідженням лімфатичної системи. У докт. дис. Ф.А.Стефаніса "Лимфатические сосуды желудка человека" (1902) вперше описані лімфатичні судини серозної оболонки шлунка, показаний їх зв'язок з лімфатичними судинами очеревини, яка покриває дванадцятипалу кишку, що відіграє велику роль при метастазуванні злоякісних новоутворень. Великий матеріал з будови лімфатичної системи зібраний у монографії Ф.А.Стефаніса "Лимфатические сосуды печени человека" (1904), яку автор присвятив пам'яті свого вчителя професора М.А.Тихомирова. В ній описані екстраорганні судини правої і лівої часток печінки, а також варіанти відвідних лімфатичних судин органа, анастомози між ними, підсерозна лімфатична сіть, показані напрямок відтоку лімфи від печінки, зв'язки її з іншими органами. Робота Ф.А.Стефаніса "О лимфатических сосудах почек человека" (1902) присвячена описанню відвідних судин нирки. Ним встановлені шляхи лімфовідтоку від правої і лівої нирок. Він уперше описав двоповерхове розташування лімфатичних вузлів на задній стінці черевної порожнини людини, що стало однією з головних відправних точок дослідження напрямку лімфовідтоку в черевній порожнині. Видатні кер. каф. анатомії з 1840-х до початку ХХ ст. були представниками класич. описової анатомії. Вони блискуче володіли технікою і різними методами анатомічних досліджень, відкрили й описали багато нових анатомічних фактів, їх роботи сприяли укріпленню зв'язків анатомії з фізіологією, розвитку ідей еволюційної морфології та ембріології, а також прикладної анатомії. Досягнення київ. університ. анатом. школи одержали згодом подальший розвиток. В 1917-22 каф. керував проф. А.В. Старков, у 1918 обраний дійсним членом УАН. Автор топографо-анатомічних праць "Анатомия прямой кишки и мьішц, имеющих к ней отношение" (1912), "Анатомия фасций й клетчатки малого таза" (1912), проводив дослідження м'язів при кривошиї, іннервацій серця. Л-ра:. Ист.-статистические записки об ученых и учебно-вспомогательных учреждениях Имп. Ун-та Св. Владимира / Под ред. В.С. Иконникова. К., 1884; Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Университета Св. Владимира (1834-1884) / Под. ред. В.С. Иконникова. К., 1884; Е.А. Татаринов. Основные направления научной работы теоретических кафедр Киевского медицинского института за 100 лет / Сто лет Киевского медицинского института. К. 1947; Історія Київського університету. К. 1959; 160 років Національному медичному университету ім. О.О. Богомольця (1841-2001). К., 2001. <i>І.В. Пасько</i>

Бец Володимир Олексійович

  • Останні зміни:
14.04.1834- 12.10.1894

Місце народження: с. Татарівщина, передмістя Остра, Чернігів. губ. (тепер Чернігів. обл.).
Науковий ступінь: ординарний професор.
Наукове звання: заслужений ординарний професор.
1860 з відзнакою закінчив мед. ф-т Ун-ту св. Володимира. З 1860 на посаді віце-прозектора каф. анатомії під кер. О. П. Вальтера. 1861 відряджений до Відня і Гейльдерберга, де вивчав анатомію і фізіологію. 1863 захистив докт. дис. і зайняв посаду прозектора при каф. анатомії. З 1868 – екстраордин., з 1870 – ордин. проф., з 1890 засл. ордин. проф. по каф. анатомії мед. ф-ту Ун-ту св. Володимира. Читав лекції з аналіт. хімії, уроскопії, методів титрування, гістології, прикладної анатомії, а також приват. курс анатомії централ. нерв. системи.

Читати далі >



Вальтер Олександр Петрович

  • Останні зміни:
28.12.1817- 22.09.1889

Місце народження: м. Ревель, суч. Таллінн, Естонія.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: ординарний професор.
1841 закінчив мед. ф-т Дерпт. ун-ту. З 1841 мол. ординатор 2-го Військ.-сухопут. госпіталю МХА. Стажувався в Берліні та в анатом. лаб. у Відні. 1843 призначений ад’юнктом, з 1846 – екстраордин., з 1847 – ордин. проф. по каф. фізіол. анатомії та мікроскопії мед. ф-ту Ун-ту св. Володимира.

Читати далі >



Високович Володимир Костянтинович

  • Останні зміни:
28.01.1854- 13.05.1912

Місце народження: м. Гайсин Подільська губ. (тепер Вінницька обл.).
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: заслужений ординарний професор.
1876 закінчив мед. ф-т Харків. ун-ту. 1878 призначений в клініки Харків. ун-ту, 1879 – у клініки Харків. військ. госпіталю. 1882 захистив докт. дис. “О заболевании кровеносных сосудов при сифилисе”, призначений позаштат. асист. каф. патол. анатомії Харків. ун-ту.

Читати далі >



Козлов Микола Іларіонович

  • Останні зміни:
14.04.1814- 29.09.1889

Місце народження: м. Оренбург, РФ.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: заслужений ординарний професор.
1833 закінчив мед. ф-т Казан. ун-ту. 1834 продовжив навчання в Дерпт. ун-ту, де здобув ступінь докт. мед. за дис. «Do tumoribus compositis» («Про споріднені пухлини») (1837). 1838-39 працював у Віден. і Цюріх. ун-тах і Париз. мед. школі. Після повернення в Росію 1839 вступив на військ. службу і одночасно активно публікував статті з медицини в журналі «Библиотека для чтения». 1841 призначений екстраордин., 1842 – ордин. проф. по каф. анатомії Ун-ту св. Володимира.

Читати далі >



Константинович Володимир Миколайович

  • Останні зміни:
09.11.1972- 01.04.1920

Місце народження: м. Чернігів .
Науковий ступінь: доктор медицини.
Закінчив Чернігівську гімназію і мед. ф-т Ун-ту св. Володимира (1896). Учень В.К. Високовича. З 1897 – пом. прозектора при Патолого-анатом. ін-ті. З 1898 обраний стипендіатом для підготовки до звання проф. по каф. патол. анатомії. Влітку 1899 удосконалювався у Військ.-мед. академії в Санкт-Петербурзі. Захистив дис. на здобуття вч. ступ. д-ра медицини «К вопросу о жировом перерождении.

Читати далі >



Морозов Павло Іванович

  • Останні зміни:
16.08.1846- 09.12.1927

Місце народження: м. Харків .
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: заслужений ординарний професор.
1872 закінчив мед. ф-т Харків. ун-ту лікарем з відзнакою. 1872-77 - пом. прозектора на каф. норм. анатомії. 1876 захистив докт. дис. «О влиянии способа растягивания на тазобедренный и коленный суставы». 1877 обраний доц. по каф. хірургії мед. ф-ту Харків. ун-ту. Брав участь у рос.-тур. війні 1877-78: ординатор і хірург-консультант в госпіталях Дунайської діючої армії, де працював разом з М. Скліфософським. Після повернення до мед. ф-ту Харків. ун-ту читав лекції з військ.-польової хірургії і топограф. анатомії. З 1886 – екстраордин., ордин. і засл. проф. Ун-ту св. Володимира.

Читати далі >



Стефаніс Франц

  • Останні зміни:
01.02.1865- 14.12.1917

Місце народження: м. Одеса.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
Зав. каф. норм. анатомії Ун-ту св. Володимира (1903-17). Першим в Україні почав вивчати лімфатичну систему, дослідив лімфатичні судини (“маса Стефаніса”), виготовив унікальні анатом. препарати.

Читати далі >



Тихомиров Михайло Андрійович

  • Останні зміни:
12.10.1848- 16.05.1902

Місце народження: м. Москва.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
Закінчив Московський ун-т і С.-Петербурзьку МХА (1872). 1880 захистив дис. на здобуття вченого ступеня доктора медицини за темою: «Распределение и взаимное отношение артерий большого мозга у человека». В дис. систематизовано різні варіанти артеріального кола великого мозку, описані особливості його кровопостачання; Т. провів цікаві експерименти для вирішення питання про існування кінцевих артерій, по-новому подав механізми емболії артерій мозку і відмирання його ділянок. Ординарний проф., зав. каф. анатомії (1890-1902), декан мед. ф-ту (1898-1902) Ун-ту св. Володимира.

Читати далі >




Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи