ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Бец Володимир Олексійович

14.04.1834- 12.10.1894

Місце народження: с. Татарівщина, передмістя Остра, Чернігів. губ. (тепер Чернігів. обл.).
Науковий ступінь: ординарний професор.
Наукове звання: заслужений ординарний професор.

1860 з відзнакою закінчив мед. ф-т Ун-ту св. Володимира. З 1860 на посаді віце-прозектора каф. анатомії під кер. О. П. Вальтера. 1861 відряджений до Відня і Гейльдерберга, де вивчав анатомію і фізіологію. 1863 захистив докт. дис. і зайняв посаду прозектора при каф. анатомії. З 1868 – екстраордин., з 1870 – ордин. проф., з 1890 засл. ордин. проф. по каф. анатомії мед. ф-ту Ун-ту св. Володимира. Читав лекції з аналіт. хімії, уроскопії, методів титрування, гістології, прикладної анатомії, а також приват. курс анатомії централ. нерв. системи. З 1871 консультант з нерв. хвороб при Кирилівській лікарні м. Києва, пізніше гол. лікар Пд.-Зх. залізниці. З 1865 розпочав роботу над анатомією централ. нерв. системи і її мікроскоп. будовою. Зібрав колекцію мікроскоп. препаратів мозку людини, людських зародків і дітей, препаратів мозку різноманітних тварин (бл. 10 000 од.). 1872 відкрив на власні кошти фототипію при анатом. театрі Ун-ту св. Володимира. Засновник вчення про цитоархітектоніку (місцеві особливості клітинної будови кори) головного мозку. Відкрив гігантські пірамідальні нейрони первинної моторної кори головного мозку, що названі його іменем (“гігантські пірамідальні клітини Беца”); вирахував рухливий центр кори головного мозку. Обґрунтував уявлення про два центри в мозковій корі: передньому — рухомому і задньому — чуттєвому. На дослідженнях Б. пізніше було побудовано вчення І. Павлова про вищу нерв. діяльність. Досліджував кровообіг та іннервацію надниркових залоз, відкрив їх хромафінну реакцію на рік раніше за Я. Генле. Одним з перших дослідив проблему розвитку та росту кісток людини. Засновник всесвітньовідомого анатом. театру. Дійсн. чл. Імп. тов-ва любителів природознавства (СПб.), чл.-кор. Париз. антропол. тов-ва, уповноваж. чл. Лейпціг. етнограф. музею та ін. Нагороджений медалю Всерос. мануфактурної виставки (СПб., 1872) та «Медалю успіху» («Fortschritts Medaille») Всесвітньої виставки (Відень, 1873). Автор понад 40 наук. праць. Осн. праці: О кровобращении в печени. Дисс. на степ. докт. мед. К., 1863; Анатомические и гистологические исследования.

Избр. Труды. К топографии и анатомии человеческого мозга. К., 1871; Морфология остеогенеза. К., 1887; Исторические деятели Юго-Запад. Руси в биографиях и портретах. Составлена по коллекции В. В. Тарновского. К., 1883 (у співавт. з В. Антоновичем); Очерк мероприятий в эпидемию холеры на линии Юго-Западных дорог. К.,1893. Л-ра: Некрологи: Университетские известия. К., 1895. №5; Киевское слово. 1894, №7; Исторический вестник. 1894. №12; Врач. 1894, №40 та ін.; Биографический словарь преподавателей Университета св. Владимира (1834-1884), изд. под ред. проф. В.С.Иконникова. К., 1884. Хачатурян А. В.А. Бец. Анатомические и гистологические исследования. К., 1950; Кукуев Л. В.А. Бец (18334-1894). М., 1950; Медицина в Україні Біобібліографічний словник. Вип. 2. К., 2005.

Автор: Р. О. Марценюк

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи