ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Археографічна комісія Археографічна комісія

Утворена як Тимчасова комісія для розгляду давніх актів в архівах Київ., Поділ. і Волин. губ. при ген.-губ. Д.П. Бібікові. Її виникнення було обумовлено двома факторами: наявністю наук. потенціалу після заснування у 1834 в Києві ун-ту та пошуками владою аргументів у боротьбі з польс. впливом на Правобережній Україні. 1835 за ініціативи першого ректора ун-ту М.О.Максимовича було створено «Тимчасовий комітет для пошуку древностей у Києві». Але без підтримки місцевої влади йому не вдалося налагодити широкомасштабної роботи. Було лише створено невеликий музей при ун-ті. 19.11.1843 за дорученням Д.Бібікова відомий збирач і любитель старожитностей барон С.І. де Шодуар зібрав проф. ун-ту на перше засідання Комісії, на якому були вирішені організаційні питання. Головою комісії було обрано правителя канцелярії ген.-губ. М.Е.Писарєва, заст. С.І. де Шодуара, ред. філол. пам’яток проф. М.О. Максимовича, ред. юрид. пам’яток проф. М.Д. Іванишева, ред. іст. пам’яток проф. В.Ф. Домбровського. Були обрані почесні члени Комісії: Митрополит Київ. і Галицький Філарет, архієпископ Харків. і Охтир. Інокентій, архієпископ Поділ. і Брацлав. Арсеній, єпископ Остроз. Анатолій, католицький єпископ Луцьк. Михайло Пивницький, попечитель Київ. учб. округу князь С.І. Давидов, Київ. цивільний губ. І.І. Фундуклей, правитель канцелярії ген.-губ. М.Е. Писарєв, князь Генріх Любомирський, поміщик Волин. губ. Костянтин Свідзинський, києвознавець М.Ф. Берлінський. Технічну роботу мали виконувати чиновники канцелярії ген.-губ. Містилася комісія в приміщенні ун-ту св. Володимира. На її утримання щорічно виділялось 1500 рублів. Вже на наступному засіданні 08.12.1843 Комісія постановила: вжити заходів до пошуку кореспондентів на місцях і включити до свого складу відомого своїми історичними дослідженнями П.О. Куліша. У 1845–47 на посаді художника в Комісії працював Т.Г. Шевченко, який з метою замалювати іст. місця та пам’ятники об’їздив не лише Правобережну Україну, а й Чернігівщину та Полтавщину. На першому етапі діяльності Комісії головним її завданням був пошук іст. документів в архівах держ. установ, магістратів, монастирів, приватних осіб. Зібрані документи поклали початок утворенню 1852 Київ. Цн. архіву давніх актів. Ці матеріали опрацьовувались членами комісії, групувались і готувались до друку. 1845 вийшов 1–й том зб. документів під назвою «Памятники, изданные Временною комиссиею для разбора древних актов… » Він складався з 3–х відділів, перший з яких був присвячений історії Луцького православного братства (39 документів), другий містив жалувані грамоти польс. королів укр. магнатам і шляхті (11 документів), третій – документи Хмельниччини (86 документів, 9 з яких належали перу самого Б.Хмельницького). 1846 вийшов 2–й том «Памятников», 1852 – 3-й, 1859 – 4-й. З цього року комісія почала видавати свої збірники під назвою «Архив Юго-Западной России». Всього було видано 35 тт. (1859–1914). Одночасно видавалися і окремі збірки іст. джерел – «Літописи» С.Величка, Г.Грабянки, Самовидця та ін. Проблематика публікацій охоплювала найважливіші проблеми історії України: національно-визвольна боротьба укр. народу, становище різних верств укр. суспільства, поземельні відносини, розвиток науки, культури, освіти, міжконфесійні стосунки та ін. Пошуки документів відбувалися не лише в архівах України, а й у Варшаві, Кракові, Москві, С.-Петербурзі, Стокгольмі. Осн. роботу по опрацюванню та підготовці до друку зібраних документів виконували чл. Комісії – викл. та проф. ун-ту св. Володимира В.Б.Антонович, М.Ф.Владимирський-Буданов, С.С.Гогоцький, В.Ф.Домбровський, М.В.Довнар-Запольський, М.Д.Іванишев, В.С.Іконников, М.І.Костомаров, О.І.Левицький, О.І.Селін та ін. Члени Київ. археогр. комісії зробили значний внесок у розвиток укр. іст. науки, архівознавства, археографії та ін. спец. іст. дисциплін. У квітні 1921 була утворена Археогр. комісія ВУАН. З 18 її чл. 12 були чл. К. а. к. Головою новоствореної комісії було обрано голову К. а. к. проф. В.С.Іконникова, що було визнанням не лише його заслуг, а й заслуг усієї Комісії. Її творча спадщина не втрачає свого значення і сьогодні. Л-ра: Левицький О.И. Пятидесятилетие Киевской комиссии для разбора древних актов 1843–1893: Историческая записка о ее деятельности. К., 1893; Журба О. Київська археогр.ічна комісія 1843–1921. К., 1993; Шандра В.С. Київське генерал-губернаторство (1832–1914). К.,1999. М.Г.Щербак

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи