ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Нікольський Геннадій Михайлович

28.09.1929- 31.12.1982

Місце народження: м. Ростов-на-Дону, РФ.
Науковий ступінь: доктор фізико-математичних наук.
Наукове звання: професор.

У 1956-58 мол. наук. співроб. Астрофіз. Ін-ту АН Казахської РСР, де займався дослідженнями міжзоряного середовища, планет, світіння нічного неба. З 1958 у Москві: співроб. відділу астрономії ВІНІТІ, старший науковий співробітник. Ін-ту земного магнетизму, іоносфери і розповсюдження радіохвиль АН СРСР (ІЗМІРАН), проф. (1971). Виконав цикл теорет. досліджень короткохвильового випромінювання Сонця і будови перехідного шару від хромосфери до корони. Ці роботи виявили природу короткохвильового УФ-випромінювання Сонця і заклали основи методики діагностики астрофізичної плазми по диференційній мірі емісії; 1969 очолив новостворену Лабораторію сонячної активності ІЗМІРАН. У сер. 1960-х разом із О.О.Сазановим розробив схему і конструкцію найбільшого у світі коронографа типу Ліо з діаметром головного об'єктива 535 мм і фокусною відстанню 8 м (коронограф Нікольського). На першому такому коронографі, установленому поблизу Кисловодська, Н. разом із співробітниками провів унікальні дослідження тонкої структури хромосфери, протуберанців, спалахів і корональних ліній. Н. керував створенням нового магнітографа на основі інтерферометра Фабрі-Перо для вимірювання слабких магнітних полів у хромосфері та короні, а також фотоелектричного скануючого поляриметра для прецезійних вимірювань поляризації сонячної корони. За керівництво проектом «Штучне сонячне затемнення» по програмі спільного польоту рад. космічного корабля Союз і американського «Аполон» нагороджений медаллю «За трудовое отличие». Канд. дис. «Исследование солнечной короны, наблюдавшейся 25 февраля 1952 года и 30 июня 1954 года» (1955), докт. дис. «Строение и коротковолновое излучение верхней атмосферы Солнца» (1964). Осн. напрямки наук. досліджень: сонячна атмосфера (корона, перехідний шар, хромосфера), спостереження повних сонячних затемнень, зодіакальне світло, природа короткохвильового випромінювання Сонця, астрономічне приладобудування. Іменем Н. названо малу планету № 4010 (Nikol’skij). Автор 146 наук. праць. Осн. праці: Солнце и ионосфера. Коротковолновое излучение Солнца и его воздействие на ионосферу. М., 1969 (у співав). Л-ра: Гуляев Р.А., Иванов-Холодный Г.С. Г.М.Никольский и современная физика Солнца. Деп. рук. ВИНИТИ. № 1011-В 87. М., 1987; Гуляев Р.А. Геннадий Михайлович Никольский // Структура и динамика солнечной короны. Троицк, 1999; Бюллетень Абастуманской астрофизической обсерватории. 1985. Вып. 60.; Гуляев Р.А. О научном наследии профессора Г.М.Никольского // Атмосфера Солнца, межпланетная среда, атмосфера планет. М., 1989.

Автор:

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи