ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Астрономічної обсерваторії корпуси Астрономічної обсерваторії корпуси

Будівлі, розташовані у центрі Києва на вулиці Обсерваторній, 3. Пам’ятка архітектури та історії, де працювали відомі вчені, у роки Великої Вітчизняної війни діяла підпільна патріотична група. Споруджена у стилі пізнього класицизму за проектом 1840 архітектора В. Беретті його сином О. Беретті у 1841–45. З 2008 перебуває у переліку об’єктів-кандидатів на включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Розташовані на пагорбі, в центрі ізольованого подвір'я. Складаються з будинків обсерваторії і лабораторії (у західній частині подвір'я). 1850–70 споруди перебудовувались. 1915–16 обсерваторія перебувала в евакуації у Саратові, під час Великої Вітчизняної війни 1941–45 – у Свердловську. Після війни роботу установи відновлено, 1948 в саду встановлено три металеві вежі з обертовими куполами, збудовано павільйон для горизонтального сонячного телескопа. 1951 завершено спорудження лабораторного корпусу з житловими приміщеннями. Обсерваторія. Головний вхід спрямований на південь. З західного боку будівлі розташована зала за меридіаном з відкритою терасою, на яку виставлялися переносні астрономічні інструменти. Чотири несправжні колони з рельєфним орнаментом, сходи зроблені з чавуну, в центральному холі обсерваторії – пічка, обкладена черепицею з ліпними прикрасами. Будинок цегляний, складається з прямокутного у плані двоповерхового об'єму з анфіладно-коридорною системою планування і прилеглих до нього восьмигранних веж: з півночі – одноповерхової, з заходу – двоповерхової. Дах скатний, вкритий бляхою. Оздоблений у строгих формах пізнього класицизму. Фасади розчленовано лопатками і поясками. Від первісного архітектурного опорядження збереглися чавунні художнього литва поручні сходів на другий поверх, кронштейни, балкони. Лабораторія. У вигляді круглої цегляної вежі з розсувною металевою верхньою частиною для розміщення великого рефрактора. Це була друга в Україні, добре обладнана лабораторія. Організацію університетської обсерваторії розпочато 1838. Спершу планувалося розмістити університетську обсерваторію в приміщенні головного корпусу університету, однак пізніше вирішили побудувати для неї окрему будівлю. Замовлену на прохання Університету св. Володимира обсерваторію урочисто відкрито 7 лютого 1845 року. Під час нацистської окупації Києва в будинку обсерваторії залишилися частина інструментів і бібліотека, збережені чл.-кор. АН УРСР Ю. Соколовим. Він разом з доктором фізико-математичних наук О. Королем утворив підпільну патріотичну групу, а у 1943–44 брав участь у відновленні обсерваторії. Зараз обсерваторія займає близько 2,6 гектарів. Тут розміщені головна будівля, павільйон з меридіанним колом, павільйон з горизонтальним сонячним телескопом, три цегляні павільйони, лабораторії, житлові приміщення. Використовується університетом як астрономічна обсерваторія для проведення досліджень з астрономії, метеорної астрономії, фізики, вивчення Сонця, прогнозування сонячної активності, для оптичних спостережень за штучними супутниками. Є одним із значних центрів прогнозування сонячної активності. Література: Артемов А., Малаховський Є. 527.2. Астрономічна обсерваторія 1841–45 // Звід пам’яток історії та культури України. Київ. Кн. І, ч. ІІІ. С–Я. К.: Гол. ред. Зводу пам'яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. С. 1638–1640. О. Мостяєв

Беретті Олександр Вікентійович

  • Останні зміни:
15.04.1816- 01.01.1895

Місце народження: м. Санкт-Петербург.
Науковий ступінь: академік архітектури.
Архітектор, акад. архітектури (1840), екстраордин. проф. Ун-ту св. Володимира (1843-59), син В.І. Беретті, після смерті батька керував завершального етапом буд-ва гол.о корпусу Київ. ун-ту.

Читати далі >




Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи