ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Палладін Олександр Володимирович

10.09.1885- 06.12.1972

Місце народження: м. Москва .
Науковий ступінь: доктор біологічних наук.
Наукове звання: професор, акад. АН СРСР (1942), акад. АМН СРСР (1944), акад. АН УРСР (1929), віце-президент (1939-1946) і президент (1946-1962) АН УРСР, акад. АН БРСР (1933). Почесний чл. Угор. АН (1953), чл. Польс. АН (1954), Румун. АН (1957), Болг. АН (1958).

У 1909 закінчив Петерб. ун-т. З 1916 – професор у вузах Харкова, з 1921– зав. каф. фізіол. хімії Харків. мед. ін-ту. 1925-69 фундатор і дир. Ін-ту біохімії АН УРСР, 1934-1954 засн. і зав. каф. біохімії Київ. ун-ту. Магістер. дис. «Исследования над образованием и выделением креатина у животных»(1917). Учен. ступінь доктора біологічних наук за видатні наук. досягнення (1926). Осн. наук. інтереси: нейрохімія, біохімія м'язевої діяльності, біохімія харчування і вітамінів. Синтезував водорозчинний аналог антигеморагічного вітаміну К3 – вікасол (1944), встановив біохім. топографію нерв. тканини; заклав основи функціон. біохімії головного мозку. Встановлені ним загальнобіол. закономірності, практ. розробки здобули світове визнання. Кер. фізіол. та біохім. науки в СРСР. Засн. укр. біохім. школи. До 1965 читав нормат. курс «Біохімія» та спецкурси «Біохімія м'язів» та «Біохімія нерв. системи» на біол. ф-ті Київ ун-ту.

Підготував бл. 150 докторів і кандидат наук. Засн. першого в СРСР біохім. журн. (1926), Засн. і гол. (1928-59) Укр. тов-ва фізіологів, біохіміків і фармакологів. Гол. Укр. (1959-72) та президент Всесоюз. біохім. тов-в (1964-69). Один з організаторів і чл. Міжн.нейрохім. тов-ва, чл. Хім. тов-ва Франції (з 1929), чл. редколегії «Journal of Neurochemistry» і «The International Journal of Neurochemistry». Автор більше 300 наук. праць. Серед них: «Научные основы народного питания» (1919); «Витамины» (1928, 1953, 1958); «Вопросы биохимии нервной системы» (1965); «Белки головного мозга и их обмен»(1972); Підруч. з біол. хімії (1924), що витримав 25 видань дев`ятьма мовами. Депутат ВР СРСР, депутат і чл. Президії ВР УРСР, активно працював у міжн. орг. з боротьби за мир, в складі укр. делегації брав участь в установчій конф. ООН у Сан-Франциско в 1945. Герой Соціалістичної Праці (1955), лауреат Ленінської премії (1929). Нагороджений 6 Орденами Леніна, Червоної Зірки (1944), Трудового Червоного Прапора (1945), Жовтневої Революції (1971), Золотою медаллю «Серп и Молот», Золотою медаллю «Provincia di Milano» (Італія), орденом Кирила і Мефодія І ступеня (Болгарія) та ін. Його ім'я присвоєно Ін-ту біохімії НАН України, названо проспект у м. Києві; за Постановою РМ УРСР (1973) засновано премію Президії АН України ім. О.В. Палладіна.

Л-ра: А.М. Утєвський. Олександр Володимирович Палладін. К., 1979; Н.М. Полякова, Я.В. Белик, И.Н. Власенко. Александр Владимирович Палладин. Документы. Фотографии. К., 1985; Я.В. Бєлік, В.І. Назаренко. Біохімічна школа акад. а О.В. Палладіна// Укр. біохім. журн.,1995. Т. 67. №5; Ін-т біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України (1925-2005). До 120-річчя акад. О.В. Палладіна. К., 2005; Палладин А.В. Избранные труды. К., 1975.

Автор: В.В.Полякова

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи