ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Боголюбов Микола Михайлович

20.05.1872- 14.05.1934

Місце народження: с. Павловське Нижегородської губернії, Росія .
Науковий ступінь: доктор богослов'я.
Наукове звання: професор.

Закінчив Московську духовну академію (1896). Вивчав семітологію та єгиптологію, а також історію раннього християнства у Берлінському університеті. Викладач логіки, психології та історії філософії в семінарії у Нижньому Новгороді (1900—1909); професор Історико-філологічного інституту князя Безбородька в Ніжині (1909—1913). В Ун-ті св. Володимира: 1913–18 професор богослов’я. У зв’язку з ліквідацією кафедри богослов’я в Університеті, був священиком у с. Велика Круча Пирятинського повіту на Полтавщині, настоятелем церкви св. Іоана Богослова (1919—1922), священиком Покровської церкви на Пріорці в Києві (1923—1925), настоятелем Спаської церкви в Нижньому Новгороді (1925—1934). Репресований (1928—1932). Відомий представник дух.-акад. філософії кінця ХІХ – початку ХХ ст. У своїх працях пропонує теїстичний варіант учення про релігію, історично розглядає осн. етапи, становлення природної реліг. свідомості; вважав магію одним із таких етапів, а також – анімістичні, фетишистські, політеїстичні погляди. У своїй праці доводить першість ідеї божественного одкровення в реліг. традиціях. Бл. 50 праць, зокрема: Марксизм и наука. Нежин, 1912; Кризис мифологического сознания в Индии и в Древней Греции. Нежин, 1915; Философия религии. К., 1916.

Автор:

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи