ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Находкін Микола Григорович

25.01.1925

Місце народження: с. Прохорівка Драбівського р-ну Черкас. обл..
Науковий ступінь: доктор фізико-математичних наук.
Наукове звання: професор, Заслужений діяч науки і техніки.

Після закінчення фізичного факультету у 1950 вступив до асп-ри, в 1954 захистив канд. дис. “Исследование вторичной эмиссии некоторых металлов и полупроводнков” (наук. кер. – проф. Н.Д.Моргуліс). У 1966 захистив докт. дис. “Взаимодействие электронов и мягких рентгеновских лучей с веществом у тонком слое”. З 1952 починає працювати виклад. каф. фізичної електроніки. У 1966 присвоєно звання проф. по каф. “електроніка”. В 1972 заснував і очолив каф. кріогенної та мікроелектроніки, якою керував протягом 26 років. В цьому ж році його було обрано деканом радіофізичного факультету, на чолі якого він перебував 19 років. В 1973 було обрано чл.-кор. АН УРСР, 1990 - дійсним членом АН України.\tОчолює наук. школу “Емісійна електроніка та електронна спектроскопія” напрями роботи якої охоплюють вивчення процесів взаємодії електронів та м’якого рентгенівського випромінювання з твердим тілом, вторинну електронну емісію, електронну спектроскопію, мас-спектрометрію, формування структури тонких плівок, термоемісія напівпровідників та оксидних катодів, тунельна скануюча мікроскопія та діагностика наноструктур. У 1962-95 ним проводились роботи по вивченню фундамент. закономірностей поверхневого масопереносу, кінетиці електронних процесів на поверхні і в приповерхневих шарах твердих тіл. Були визначені відмінності кінетичних явищ та розкрита їх фізична природа на поверхні і в об’ємі твердого тіла. За ініціативою Н. були організовані 2 наук. лаб. (“Електронної спектроскопії” та “Оптичної обробки інформації та теорії середовищ”), спецкафедра, спецфакультет з функціонал. електроніки та високотемпературної надпровідності по перепідготовці фахівців, каф. медичної радіофізики, творчі колективи фізиків-науковців України, члени яких працювали над вирішенням проблеми “Фізико-хімічні, структурні та емісійні властивості тонких плівок і поверхні твердого тіла” та ін. Читає курс заг. фізики “Атомна фізика”, спецкурс “Фізичні основи мікроелектроніки”. Читав спецкурси “Електрика”, “Оптика”, “Фізична електроніка” для каф. фізики напівпровідників (спеціально розробив на прохання Лашкарьова В.Є.), “Розрахунок електронних лінз”, “Електронна оптика”, “Фізика тонких плівок”. Приділяв велику увагу підготовці висококваліфікованих кадрів. Значне місце в діяльності займає робота з мол. науковцяями як ф-ту, так і інших регіонів і держав СНД. Серед його учнів 5 д-рів та 29 канд. наук, Лауреати Державних премій. Заслуги Н. відзначені орденами “Знак пошани” (1981), “За заслуги” ІІІ ступеня (2004), орденом „За заслуги” ІІ ступеня, медалями, Почесною Грамотою Президії ВР УРСР та ВР України (2002), Почесною грамотою КМ України (2004), відзнакою НАНУ “Заслужений діяч науки і техніки” (1995). “Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка” (1999). Його ім’я надано малій планеті 8065 Nakhodkin=1979 FD3 (1989). Нагороджений Премією НАН України імені Моргуліса Н.Д. за цикл робіт “Дослідження взаємодії електронів середніх енергій з поверхнею твердого тіла та їх структури за допомогою СТМ з атомною роздільною здатністю” (2007). У 1970 став Лауреатом Держ. премії УРСР у галузі науки й техніки за цикл робіт, пов’язаний з термопластичним записом інформації. В 1997 одержав Держ. премію в галузі науки й техніки за цикл робіт по спостереженню низки нових ефектів, зокрема, ефекту інтерференції каналів пружного та непружного розсіяння електронів середніх енергій тощо, використання яких дозволило розробити нові методи діагностики поверхонь. Був один з ініціаторів створення та гол. Нац. ради з питань науки та технологій, одним із засновників та першим Президентом Укр. комітету радіосоюзу (відділення URSI). 6 років був заст. гол. НТС МОН УРСР, чл. секції по Державним преміям УРСР (з 1973), гол. секції та членом Президії (з 1981). Чл. Гол. Ради ВАК КМ України, гол. та чл. експерт. ради ВАК України. Чл. редколегії “УФЖ”, входив до складу редколегії “Журнала научной и прикладной фотографии и кинематографии” (АН СССР), збірників “Квантова електроніка”, “Фізика напівпровідників і діелектриків”, “Фізична електроніка”, був у складі редколегії “Вісника Київського університету” (до 1990) та ін. Засновник та протягом 20 років гол. редактором міжвідомчого збірника “Фундаментальные основы оптической памяти и среды”. Брав активну участь в написанні “Энциклопедического словаря” (К., Наук. думка, 2002). Був членом Наук. рад по фізичній електроніці та по голографії АН СРСР, декількох секцій АН УРСР, наук. кер. декількох міжвідомчих наук. програм та програм Міносвіти України. Член Президії відділення фізики й астрономії НАНУ, член ВАК України. Автор більш ніж 400 наук. праць, 41 авт. Свідоцтво, 3 монографій. Осн. праці: Лазеры в криминалистике и судебных экспертизах / Под ред. М.Г. Находкина, В.И. Гончаренко. К., 1986; Атлас ионизационных спектров / Под ред. М.Г. Находкина. К., 1989; Ионизационная спектроскопия / За ред. акад. М.Г. Находкина. К. 1992; Елементи функціональної електроніки Учбов. посібник. К., 2002 (у співавт.); Фізичні основи мікро- та наноелектроніки: Підручник. К., 2005 (у співавт.) Літ-ра: Радіофізичний факультет. 50 років: Довідник. К., 2002.; М.Г. Находкін – до 80-річчя від дня народження // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Радіофізика та електроніка. 2005. Вип. 8.

Автор:

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Коментарі:

Текст повідомлення*
Захист від автоматичних повідомлень
 

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи