ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Гігієни кафедра Гігієни кафедра

Викладання гігієни на мед. ф-ті Ун-ту св. Володимира розпочато на каф. держ. лікарезнавства разом з суд. медициною, лікар. законодавством і ветеринар. поліцією з епізоотичними хворобами. Першим кер. каф. держ. лікарезнавства 1842 було призначено проф. І. Леонова. Каф. також очолювали: проф. Ф. Мерінг (1853-57), Ф. Ергардт (1857-71). Як окремий курс гігієну читали Х. Гюббенет та А. Слободзинський. За ініціативою О. Вальтера 1864 Рада ун-ту прийняла рішення про створення окремої каф. гігієни, яке було офіційно затверджено Мін-вом нар. освіти у 1865. 1871 каф. гігієни була реорганізована на каф. гігієни, мед. поліції, мед. географії і статистики. Засновником та зав. першої в укр.і каф. гігієни в ун-ті (1871-93) та гігієн. лаб. (1875) став В. Субботін. Основна його наук. діяльність була спрямована на вивчення та розв’язання проблем водопостачання та водовідведення, дослідження води та водойм, зокрема Києва, гігієни населених місць, харчування; присвячена проблемам викладання гігієни. 1903 на базі каф. організовано приват-доц. курс з епідеміології та санітар. статистики, який читав проф. О. Корчак-Чепурківський. Наступник В. Субботіна проф. В. Орлов опублікував «Пособие к практическим занятиям по гигиене и медицинской полиции» (1905), впровадив практ. заняття з гігієни як обов'язковий компонент навч. процесу; вперше організував для студентів виїзні заняття екскурс. характеру для ознайомлення з діяльністю санітар. установ міста. З 1906 за клопотанням В. Орлова запроваджується ще один приват-доц. курс з епідеміології та санітар. поліції, який висвітлював практ. направленість саніт.-гігієн. діяльності лікаря. Читав цей курс проф. І. Скворцов. Він одним з перших звернув увагу на можливість використання озону для знезараження питної води. З каф. гігієни в 1918-23 пов’язана діяльність К. Добровольського, який очолив реорганізацію каф. гігієни ун-ту при виділенні її в умовах організації Київ. мед. ін-ту. Л-ра: В.А. Субботин. О расширении преподавания гигиены в русских университетах // Здоровье. 1882. № 10 (178); К.Э. Добровольский. Санитарное изучение реки Днепр в Киеве. К., 1937; О.Грандо. Визначні імена в історії української медицини. К., 1997; Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця (1841-2001). К., 2001. <i>І.В. Пасько</i>

Добровольський Костянтин Ерастович

  • Останні зміни:
11.05.1867- 13.12.1946

Місце народження: м. Єлисаветград (сучасний Кіровоград).
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
Закінчив мед. ф-т Моск. ун-ту (1896), де 1904 здобув ступінь д-ра медицини. 1914 призначений зав. каф. заг. гігієни Ун-ту св. Володимира і залишався її кер. при реорганізації мед. ф-ту і створенні Київ. мед. ін-ту до 1922, а також у 1932-41.

Читати далі >



Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович

  • Останні зміни:
26.02.1857- 02.04.1947

Місце народження: м. Костянтиноград Полтав. губ. .
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
1883 закінчив Харків. ун-т. Працював земськ. санітар. лікарем у Полтаві, на Херсонщині та Бессарабії. Після захисту докт. дис. «Материалы для изучения эпидемии дифтерии в России», 1899 призначений санітар. лікарем у Києві. 1903 обраний приват-доц. каф. гігієни мед. ф-ту Ун-ту св. Володимира. 1907 першим в Рос. імперії на базі Київ. комерц. училища почав на громад. засадах читати лекції з соціал. медицини. 1908 разом з О. та Є. Черняхівськими сформував природ.-лікарську секцію в Укр. Наук. тов-ві (УНТ), на якій виступали з доповідями укр. мовою.

Читати далі >



Субботін Віктор Андрійович

  • Останні зміни:
01.03.1844- 09.06.1891

Місце народження: м. Прилуки Чернігівської області.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: ординарний професор.
1867 закінчив мед. ф-т Ун-ту св. Володимира. 1869 захистив докт. дис. "Материалы для физиологии жировой ткании” і отримав звання приват-доц. по каф. гігієни. 1872 затверджений екстраордин., згодом ордин. проф. 1884 обраний деканом мед. ф-та Ун-ту св. Володимира. Засн. першої на Україні самостійної каф. гігієни, співр. Тов-ва київ. лікарів, один із засн. Рос. тов-ва охорони здоров'я (1887), учасник боротьби з епідеміями холери та тифів у Києві. Вивчав питання фізіології, гігієни харчування, комунал. гігієни, епідеміології, організації охорони здоров'я. Автор посібників з гігієни (1882-83).

Читати далі >




Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи