ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Інфекційних хвороб кафедра Інфекційних хвороб кафедра

Елементи з лекц. курсу інфекц. патології викладались на всіх каф. з моменту відкриття мед. ф-ту Ун-ту св. Володимира, притому особлива увага багатьма вченими приділялась виявленню закономірностей інфекц. процесу. Зокрема, дис. керівника терапевт. клініки Ф.С. Цицуріна було присвячено дослідженню черевного тифу. Його послідовник Ф.Ф. Мерінг розробив положення патогенезу висипного тифу і холери. В.Т. Покровський почав системно вивчати інфекційну патологію, досліджуючи закономірності інфекц. процесу, диференц. діагностику тифів. 1877 він очолив боротьбу з тифозною епідемією в Києві, під час якої загинув у віці 38 років. Г.М. Мінх здійснив акт самозараження і, ризикуючи власним життям, вводив собі кров хворих зворотнім тифом, щоб довести, що вона інфікована. Йому, разом з О.О. Мочутковським, належить пріоритет у визначенні інфікування хворих паразитарними тифами. Світ. визнання здобули дослідження Ф.А. Леша, який плідно працював саме в області інфекц. хвороб. З метою забезпечення навч. процесу необхідним клінічн. матеріалом і з метою практ. допомоги міськ. населенню осн. клінічн. базою каф. було визначено київ. міську Олександрівську лікарню. В ліквідації епідемій, що неодноразово виникали у Києві, велику роль відігравало також Тов-во київ. лікарів (засн. 1840), що об'єднувало прогрес. фахівців мед. ф-ту. 1894 Г.Г. Брюно, що завідував каф. акушерства і гінекології під час епідемії холери в Україні і в Києві брав активну участь у її ліквідації як ординарний лікар інфекц. бараку. 1895 в Києві за ініціативою О.Д. Павловського, В.Т. Покровського, Г.М. Мінха, В.К. Високовича, Ф.Г. Яновського було створено Тов-во боротьби з заразними хворобами. Того ж року О.Д. Павловським була створена і очолена одна з перших в Росії бактеріологічна станція, а 1896 – за зразком Пастерівського ін-ту в Парижі – Бактеріологічний ін-т у Києві, діяльність якого була щільно пов’язана з мед. ф-том Ун-ту св. Володимира. Вже 1892 Ф.Г. Яновський почав читати, по суті, перший курс інфекц. хвороб, який називався «Клінічна мікроскопія і бактеріологія». В 1899, саме працюючи зав. інфекц. і терапевт. відділень Олександрівської лікарні, він захистив дис. на тему «До біології черевнотифозних бацил». Постійно вируючі епідемії інфекційних хвороб (за статистикою саме на території України кількість людських втрат від епідемій була однією із найбільших в Європі) примусили групу пров. вчених-клініцистів Ун-ту, серед яких були В.П. Образцов., Ф.К. Борнгаупт., О.Д. Павловський, які неодноразово порушували клопотання про створення самост. каф. інфекційних хвороб. Однак їх прохання було відхилено. Лише у 1921 Всеукраїнська конф. з питань мед. освіти, враховуючи гостру потребу населення в кваліфікованій допомозі, висловилась за введення спеціалізації в систему підготовки лікарів. В тому ж році мед. ф-т Ун-ту св. Володимира був перетворений в Київськ. мед. ін-т, а на посаду зав. каф. факульт. терапевт. клініки з курсом інфекц. хвороб був обраний Ф.Г. Яновський. Л-ра: Грандо О.А. Визначні імена в історії української медицини. К., 1997; 160 років Національному медичному університету ім. О.О. Богомольця (1841-2001). К., 2001; Макаренко І. М., Полякова І. М. Біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів НМУ ім. О.О.Богомольця (1841-2001). К., 2001; Пасько І.В. Морально-етичні аспекти наукової школи академіка Ф.Г. Яновського // Військова медицина України / Щоквартальний науково-практичний журнал МО України. № 4, К., 2004. <i>В.В.Третьяков</i>

Теребінський Володимир Іполитович

  • Останні зміни:
26.12.1878- 10.03.1950

Місце народження: м. Москва.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
Закінчив С.-Петерб. Військ.-мед. академію (1903). Учень І.П. Павлова. З 1904 – дійсний член і вчений секретар Рос. сифілідологічного і дерматолог. наук. тов-ва. 1906 захистив дис. на здобуття вч. ст. д-ра медицини «Материалы к учению о ранней поверхностной сифилитической эктиме». Зав. каф. і клінікою шкірних і венеричних хвороб (1917-20).

Читати далі >




Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи