ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Інформаційно-обчислювальний центр Інформаційно-обчислювальний центр

Післявоєнний розвиток обчислювальної техніки при конструюванні різноманітних об’єктів нової техніки (реактивні літаки, ракетна техніка, космічні кораблі, ядерні реактори, складні системи автоматичного керування та ін.) сприяли створенню 1956 р. в Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка першого в Україні ОЦ. Базою для його становлення послужила організована за ініціативою В.Є.Дьяченка ще в 1945 році при механіко-математичному факультеті лабораторія електричного моделювання, в якій розвивались ідеї використання методів електричного моделювання для розв’язання задач математичної фізики і техніки. З 1959 р. він був перетворений на проблемну науково-дослідну лабораторію (ПНДЛ). Лабораторія брала участь у розробці ефективних методів розв’язування актуальних для народного господарства завдань за допомогою обчислювальних машин і застосування цих методів для автоматизації виробничих процесів. Робота ПНДЛ виконувалась за такими чотирма основними напрямками: наукові дослідження, дослідно-конструкторські розробки, забезпечення учбового процесу та наукових досліджень в університеті машинним часом ЕОМ, підготовка кадрів в галузі програмування та використання ЕОМ. З 1958 р. відбувалася підготовка аспірантів за спеціальністю «Обчислювальна техніка» (першими науковими керівниками були В.М.Глушков і Б.М.Маліновський). Наукова тематика для аспірантів була пов’язана із застосуванням ЕОМ для автоматизації хімічних виробництв і оптимального розкрою тканин у швейному виробництві.

З появою в 1959 р. цифрових ЕОМ наукові дослідження було переорієнтовано на цифрову обчислювальну техніку. Розвиток чисельних методів розв’язування на ЕОМ різних задач, а також створення в 1957 р. на механіко-математичному факультеті КДУ П.С.Бондаренком і Г.М. Положієм кафедри обчислювальної математики сприяли розпрацюванню під керівництвом А.Д.Коваленка наукового напрямку розробки термодинамічних основ методів розв’язання на ЕОМ задач термопружності та термов’язкопружності та їхньому впровадженню на раді підприємств УРСР та РСФСР.

У відділі прикладної математики Ю.М.Здоренком, В.І.Дем’яненком, А.І. Лобановим, В.Л.Макаровим, М.І.Синявським, Т.М.Шанько, А.Т.Янішевським та ін. були розгорнуті роботи з розробки та використання оптимальних методів чисельного та чисельно-аналітичного інтегрування систем звичайних диференціальних рівнянь та рівнянь в частинних похідних, що описують задачі математичної фізики і техніки стосовно ряду конкретних об’єктів спільно з радянськими промисловими підприємствами, які не мали на той час засобів обчислювальної техніки і відповідного досвіду в розв’язуванні подібних задач.

З 1965 р. під керівництвом В.І.Грубова розвивається новий науковий напрямок, пов’язаний з математичним моделюванням неперервних хіміко-технологічних процесів. Була розроблена методика попередньої алгоритмізації неперервних технологічних процесів, за якою були проведені дослідження ряду процесів на підприємствах хімічної, харчової, целюлозно-паперової, нафтопереробної, енергетичної промисловості, промисловості будівельних матеріалів та в інших галузях.

У 60-ті рр. роки були розроблені методи конструювання засобів програмованого навчання з метою інтенсифікації учбового процесу в університеті. ОЦ брав активну участь в організації інституту програмованого навчання (на громадських засадах), який відіграв значну роль у справі пропаганди ідей програмованого навчання і впровадження відповідних методів і технічних засобів в практику учбового процесу.

З 70-х років розпочалось створення Київським університетом Автоматичних систем управління. У той час ОЦ інтенсивно співпрацював з підприємствами легкої, хімічної промисловості тощо.

У 80-ті рр. ОЦ здійснював постійну співпрацю з промисловими підприємствами та фабриками зі складання алгоритмів і програм на ЕОМ для оптимальної організації виробничого процесу. Було встановлено тісні науково-організаційні контакти з кафедрами факультетів кібернетики та механіко-математичного. Ряд важливих науково-дослідних тем виконувались під керівництвом А.В.Анісімова, Б.М.Бублика, М.Ф.Кириченка, І.І.Ляшка, В.Н.Редька, В.І.Розумнюка Д.С.Сільвестрова та ін.

Для підвищення ефективності використання засобів обчислювальної техніки в учбовому процесі та наукових дослідженнях в 1981 р. була проведена реорганізація структури проблемної лабораторії ОЦ. В її складі організовано інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ) як учбово-виробничий підрозділ, і йому передані всі наявні засоби електронної обчислювальної техніки.

На ІОЦ, крім задач забезпечення машинним часом всіх факультетів і організацій КДУ, на базі створення центру колективного користування були покладені обов’язки організації дисплейних класів для самостійного вивчення студентами алгоритмічних мов програмування, операційних систем та розв’язування інших завдань за допомогою екранних пультів і систем телеобробки даних, що давало можливість здійснити мультипрограмний режим і телекомунікаційний метод доступу на ЕОМ для кожного студента і викладача.

В складі ІОЦ були утворені його філіали на механіко-математичному, фізичному, географічному, біологічному факультетах. На філіали ІОЦ були покладені завдання в умовах максимального наближення засобів обчислювальної техніки до користовувачів забезпечувати машинним часом учбовий процес, наукові дослідження та інші роботи для відповідних факультетів.

Проводилася робота з підготовки викладачів і наукових співробітників університету в галузі використання програмних засобів і ЕОМ.

В 1999 році відбулася ще одна реорганізація ІОЦ, пов’язана з переорієнтацією його роботи в бік сучасних інформаційних технологій. На території було проведено капітальний ремонт, відбулася зміна технічного обладнання, кардинально змінено штатний розпис та завдання центру.

На початок 2014 року в структуру ІОЦ входять 6 секторів (мережевих технологій, впровадження нових технологій, автоматизації фінансової діяльності, матеріально-технічний, автоматизації навчального процесу, ремонту та обслуговування комп’ютерів та оргтехніки підрозділів університету), відділ організації роботи комп’ютерних класів загального доступу та бюро підтримки користувачів централізованих комп’ютерних систем університету. Всього у складі ІОЦ 59 штатних одиниць.

Завданнями та предметом діяльності ІОЦ є: створення та супроводження автоматизованих систем управління (бухгалтерського обліку, обліку студентів та співробітників, документообігу, архіву, бібліотеки та іншої господарської діяльності); системна інтеграція, поставка, інсталяція, супроводження та ремонт обчислювальної техніки; створення, розвиток та супроводження систем дистанційного навчання; розробка та налагодження локальних мереж; забезпечення підключення до глобальних електронних мереж; навчання сучасним інформаційним технологіям;

   На ІОЦ у співпраці з провідними виробниками мережевого та комп’ютерного обладнання, розробниками програмного забезпечення відкрита низка спеціалізованих дослідницьких та навчальних структур, серед яких: мережева академія Cisco, IT академія Microsoft, обчислювальний кластер та лабораторія паралельних обчислень, лабораторія mainframe технологій. Співробітники ІОЦ, що працюють у відповідних структурах, є визнаними фахівцями у галузях інформаційних технологій, що підтверджується міжнародними індустріальними сертифікатами компаній Сisco, Microsoft, Huawei, Veritas, IBM, FortiNet  та інших.

   З самого початку заснування мережева академія Cisco, створена на ІОЦ - одна з найкращих в Україні за кількістю слухачів, навальних курсів,  кількістю підпорядкованих академій та кваліфікованих викладачів.

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи