ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Інші підрозділи історичного факультету Інші підрозділи історичного факультету

Автушенко Ірина Борисівна

  • Останні зміни:
15.10.1970

Місце народження: м. Білопілля Сум. обл.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
Закінчила 1993 історичний ф-т, 2000 асп-ру каф. української історії та етнополітики Київ. ун-ту. 1993–97 старш. лаборант економічного ф-ту Київ. ун-ту; 2000–01 асист., 2001–02 старш. викл. каф. гуманіт. дисциплін Відкритого міжн. ун-ту розвитку людини «Україна». 2002–03 старш. викл. каф. військової педагогіки і психології ВІ. З 2003 доц. каф. теорії та історії держави і права Нац. транспортного ун-ту. Доц. (2004). Канд. дис. «Тоталітаризація культурної сфери суспільного життя в УРСР (20–30-ті рр. ХХ ст.)» (2001).

Читати далі >



Андрієвський Олексій Олександрович

  • Останні зміни:
17.03.1845- 09.07.1902

Місце народження: м. Одеса.
Наукове звання: професор.
Працював учит. рос. мови у катеринослав., одеській, тульській гімназіях, інспектором златопольської гімназії. В ун-ті св. Володимира проф. Історик, літературознавець, педагог. Засновник «Общества содействия Народному образованию», ред. «Киевских губернских ведомостей». Автор наук. праць про Т.Шевченка, В.Жуковського. Похований на Байковому кладовищі (м. Київ).

Читати далі >



Ардашев Павло Миколайович

  • Останні зміни:
22.11.1865- 04.05.1924

Місце народження: c. Білоярськ, Татарстан, РФ.
Науковий ступінь: ордин. проф. по каф. заг. історії.
Наукове звання: доктор загальної історії.
1889 закінчив іст.-філол. ф-т Москов. ун-ту, залишений при каф. заг. історії для підготовки до проф. звання (1890–94), 1896–98 перебував у закордон. відрядженні, вивчав документи Париз. нац. архіву. 1898 призначений приват-доц. по каф. заг. історії С.-Петерб. ун-ту, з 1899 приват-доц. Новоросійського ун-ту. 1901 отримав каф. заг. історії Юр’їв. ун-ту. 1902 перейшов на каф. заг. історії іст.-філол. ф-ту ун-ту св. Володимира, екстраордин. проф. (1903), ордин. проф. (16.06.1907). Читав курси: «Нова історія», «Історія Західної Європи в новий час»; «Історія Франції XVII ст.», «Історія Франції XVIIІ ст.», «Римська історія», «Період гуманізму та реформації», «Огляд джерел з історії гуманізму та реформації».

Читати далі >



Базилевич Василь Митрофанович

  • Останні зміни:
31.12.1892- 04.12.1942

Місце народження: м. Київ.
Наукове звання: професор.
Закінчив 1915 ун-т св. Володимира. З 1915 – проф. стипендіат ун–ту по каф. рос. історії. З 1920 асист., проф. Київ. ун-ту. В післяреволюц. період викладав в ряді вищих навч. закладів України. У 1919–24 помічник зав. Музею Війни та Революції при Київ. ун-ті. 1926 призначений на посаду голови Шляхового Бюро Краєзнавства при Відділі Освіти Пд.-Зх. залізниці. Осн. напрямками наук. пошуків вченого були: історія України ХVII ст., історія Росії XVI–XVII ст., рух декабристів в Україні; дослідження та практична діяльність в галузях архівознавства, джерелознавства, музеєзнавства, краєзнавства, спец. іст. дисциплін. Автор понад 50 наук. праць.

Читати далі >



Беркут Леонід Миколайович

  • Останні зміни:
02.06.1879- 12.02.1940

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор.
1901 закінчив іст.-філол. ф-т ун-ту св. Володимира. Залишений при ун-ті як проф. стипендіат. У 1907–09 перебував у наук. відрядженні у Німеччині та Франції, де вивчав західноєвроп. середньовічну історію, палеографію та право. 1909–17 доц., проф. Варшавського ун-ту. У 1918–22 проф. Донського ун-ту в м. Ростов-на-Дону. Одночасно займався викл. діяльністю на ВЖК у Варшаві та Ростові-на-Дону (1910–20). З 1922 працював на посаді проф. Київ. ІНО. Д-р історії європ. культури (1928).

Читати далі >



Бубнов Микола Михайлович

  • Останні зміни:
21.01.1858- 01.01.1943

Місце народження: м. Київ .
Науковий ступінь: доктор загальної історії.
Наукове звання: ординарний професор.
Закінчив 1881 іст.-філол. ф-т С.-Петерб. ун-ту 1881, залишений на каф. заг. історії для підготовки до проф. звання. У 1882–85 перебував у закорд. відрядженні, досліджуючи джерела з історії Франції Х ст. – листи Герберта.

Читати далі >



Владимирський-Буданов Михайло Флегонтович

  • Останні зміни:
11.05.1838- 24.03.1916

Місце народження: с. Бороздино Веневського повіту Тульської губернії, тепер Тульської обл.асті.
Науковий ступінь: доктор російского права.
Наукове звання: заслужений ординарний професор.
Закінчив 1864 іст.-філол. ф-т ун-ту св. Володимира, 1864–67 залишений для підготовки до проф. звання. 1869 побував в Гейдельберзі, де прослухав курс рим. права у К.-А.Вангерова та державного права у Й.К. Блюнчлі, а також працював у Кенігзберзькій б-ці. З 1869 екстраордин. проф. Демидівського юрид. ліцею. 1875 обійняв каф. історії рос. права в ун-ті св. Володимира. 1880 працював у закорд. архівах Відня, Загреба, Праги, а також у Варшаві та Вільно, де вивчав джерела з історії західнорус. права. 1900–15 читав курс історії джерел, історії рос. права та вів практичні заняття зі студ. по пам’ятках давнього права (1900–15). Досліджував литовсько-рус. право, історію освіти та освітніх установ. Основоположник київ. іст.-юрид. школи.

Читати далі >



Воблий Костянтин Григорович

  • Останні зміни:
27.05.1876- 12.09.1947

Місце народження: м. Царичанка Кобеляц. пов. Полтав. губ., тепер смт Царичанка Дніпропетр. обл.
Науковий ступінь: доктор економічних наук, магістр політичної економії і статистики.
Наукове звання: професор, академік.
1900 закінчив КДА, 1904 юрид. ф-т Варшав. ун-ту зі ступенем кандидата права із золотою медаллю за працю «Современная заатлантическая эмиграция. Ея причины и последствия». В ун-ті св. Володимира 1906–09 приват-доц. по предмету політекономії та статистики, 1909 обраний в. о. екстраордин. проф. по каф. політекономії та статистики, ордин. проф. Зав. каф. екон. географії геол.-геогр. ф-ту (1933–1947).

Читати далі >



Гіляров Сергій Олексійович

  • Останні зміни:
11.01.1887- 08.02.1946

Місце народження: м. Москва.
1912 закінчив ун-т св. Володимира. 1915–23 мол. асист. каф. теорії та історії мистецтв Київ. ун-ту. З 1923 вч. секретар, заст. дир. з наук. роботи Музею мистецтв ВУАН. Одночасно працював на викл. роботі в київ. ін-тах: археол. (1917–24), будівельному (1924–45), кінематографії (1930–34). 1928 віднайшов та ідентифікував на звалищах Київ. Лаври диптих «Адам» і «Єва» роботи Лукаса Кранаха старшого (полотно зараз перебуває в музеї Нортона Саймона, Пасадена, Каліфорнія). 1933 заарештований і звинувачений у шпигунській діяльності, але того ж року був звільнений за відсутністю доказів. В окупованому Києві дир. Музею сх. і зх мистецтва.

Читати далі >



Голубєв Степан (Стефан) Тимофійович

  • Останні зміни:
25.10.1848- 08.11.1920

Місце народження: с. Ардатовка Нижнєломовського повіту Пензенської губернії, РФ.
Науковий ступінь: доктор церковної історії.
Наукове звання: ординарний професор чл.-кор. Петербурзької АН.
1870 закінчив Пензенську дух. семінарію, 1874 КДА. У 1874 за успіхи, проявлені впродовж академ. курсу, та за твір «Вступление Петра Могилы на Киевскую митрополию и отношение его к Исайи Копинскому» затверджений у ступені кандидата богослов’я з правом отримання ступеня магістра без іспиту. Обраний приват-доц. КДА по каф. рос. церковної історії (1874). За роботу «Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники» удостоєний ступеня магістра богослов’я (1883). 1885 затверджений у званні приват-доц. ун-ту св. Володимра по каф. церковної історії, з 1891 в.о. екстраордин. проф. 1899 затверджений у званні екстраордин. проф., 24.07.1900 призначений ордин. проф. За 2-й том роботи «Петр Могила и его сподвижники», згідно з поданням Казан. Дух. академії, затверджений у ступені д-ра церковної історії (24.08.1899). Читав курс історії християнської церкви з ХІ ст. Виклав на Київ. ВЖК.

Читати далі >



Грен Олексій Миколайович

  • Останні зміни:
05.12.1862- 01.01.0932

Місце народження: Єкатеринбург .
Наукове звання: приват-доцент історії Сходу.
Закінчив 1886 С.-Петерб. ун-т по ф-ту східних мов, магістр історії Сходу. Інспектор нар. училищ Тифліс. губ. (1887), на Кавказі здійснив бл. 4 тис. фольклор. записів, які опублікував у «Сборнике матерьялов по описанию местностей и племен Кавказа». Приват-доц. Харків. ун-ту (1891–92). У Київ. ун-ті 1893–1904.

Читати далі >



Грищенко Микита Минович

  • Останні зміни:
14.09.1900- 15.09.1987

Місце народження: с. Трушки, Білоцерківського району Київської області.
Науковий ступінь: доктор педагогічних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив 1923 Вищі пед. курси ім. Б.Грінченка, 1926 юрид. ф-т КІНГу. 1923–35 працював в школах і установах нар. освіти. У 1930–34: дир. Київ. ІНО, декан ф-ту, старш. викл., уч. секретар. 1935–37 наук. співроб. Київ. обл. іст. архіву З 1941 доц. каф. педагогіки Київ. ун-ту. 1948–55 дир. НДІ дефектології, 1955–58 заст., дир. НДІ педагогіки УРСР. Проф. каф. педагогіки іст. ф-ту Київ. ун-ту (1958–81), зав. каф. педагогіки (1960–75). Канд. дис. «Народна допомога школі» (1946), докт. дис. «Развитие народного образования на Украине между XVIII и XIX съездами КПСС (1939–1952 гг.)» (1956). Наук. дослідження стосуються історії розвитку освіти в Україні та теорії педагогіки.

Читати далі >



Грушевський Михайло Сергійович

  • Останні зміни:
17.09.1866- 24.11.1934

Місце народження: м. Хелм.
Наукове звання: академік ВУАН.
Закінчив 1890 іст. відділення іст.-філол. ф-ту ун-ту св. Володимира. Наук. працю розпочав під кер. проф. В.Б. Антоновича. Монографія «История киевской земли от смерти Ярослава до конца ХVІ века» була відзначена золотою медаллю (1890). У 1890–94 проф. стипендіат Київ. ун-ту. У 1894–1914 проф. Львів. ун-ту, голова НТШ, гол. ред. ЛНВ. Засновник і голова УНТ. У травні 1904 у С.-Петерб. надрукував статтю «Звичайна схема руської історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства» у «Сборнике статей по словяноведению», де сформував концепцію самостійного іст. розвитку укр. народу, окремішнього від своїх сусідів як походженням, так і політ., господ. і культ. життям. У 1917–18 голова Укр. Центральної Ради. У 1924–31 очолював іст. установи ВУАН. Створив Наук.-досл. каф. історії України при ВУАН (1924–30), очолював Археогр. комісію ВУАН, створив і очолював низку наук.-іст. комісій ВУАН (історії Києва і Правобережної України, історії Західної України, історії Лівобережної України, історії Козаччини тощо). Редагував відновлений ним часопис «Україна» (1924–30). Зазнав утисків та переслідувань з боку рад. влади, з 1931 змушений був жити в Москві. Магістер. дис. «Барское староство. Исторические очерки» (1894). Акад. ВУАН (1923), акад. АН СРСР (1929).

Читати далі >



Гулевич Віктор Наумович

  • Останні зміни:
24.11.1921

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив 1952 ф-т міжн. відносин, 1955 асп. Київ. ун-ту. У Київ. ун-ті: 1956–58 читав лекції з історії міжн. відносин. 1959–64 зав. відділом всесвітньої історії УРЕ АН УРСР, 1964–78 старш. наук. співроб. відділу нової та новітньої історії Ін-ту історії АН УРСР, 1978 у складі зазнач. відділу переведений до новоствореного Ін-ту соціал. та економ. проблем заруб. країн (нині – Ін-т світової економіки та міжн. відносин НАН України). Проф. (1991). Канд. дис. «Російсько-німецькі відносини в період російсько-японської війни і першої російської революції (1904-1907)» (наук. кер. В.А.Жебокрицький), докт. дис. «Борьба миролюбивых сил ФРГ против милитаризма и реваншизма (1955-1969)» (1981). Дослідник історії міжн. відносин, політ. та соц.-економ. проблем Німеччини нового й новітнього часу, один з фундаторів укр. германістики.

Читати далі >



Гуслистий Кость Григорович

  • Останні зміни:
01.10.1902- 21.02.1973

Місце народження: м. Олександрівськ Катеринославської губернії, тепер м. Запоріжжя.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор, чл.-кор. АН УРСР.
Закінчив 1928 соц.-екон. відділення ф-ту профосвіти Дніпропетр. ІНО (учень Д.І.Яворницького), 1931 асп-ру НДІ Історії укр. культури в Харкові. У1931–34 працював асист., доц. вузах м. Харкова. У 1934–35 очолював іст. сектор НДІ Т.Г. Шевченка (Харків-Київ), мол. наук. співроб. Ін-ту історії ВУАМЛІН (м. Київ), 1936–41 в. о. проф. каф. історії СРСР (у 1940 зав. каф.) Київ. держ. пед. ін-ту, 1936–54 наук. співроб., старш. наук. співроб, зав. відділом історії феодалізму Ін-ту історії України АН УРСР. Старш. наук. співроб. (1940). У роки ВВв разом з установами АН УРСР працював в евакуації в Уфі (1941–43) та Москві (1943–44). У 1944–45 дир. ЦДІА УРСР. У ІІ–й пол 1940-х були піддані нищівній критиці роботи Г. за «антимарксистський дух», «грубі політичні помилки», «перекручення буржуазно-націоналістичного характеру», «відродження теорії Антоновича, Грушевського» і т.д., внаслідок чого Г. переведений на роботу до ІМФЕ: 1954–73 заст. дир., зав. відділом етнографії, старш. наук. співроб., займався створенням фундамент. монографії «Українці». Одночасно викладав у ряді вузів м. Києва. У 1953–55 за сумісн. працював у Київ. ун-ті доц. ІПК викл. марксизму-ленінізму. Читав лекції з історії України. Проф. (1965).

Читати далі >



Дашкевич Микола Павлович

  • Останні зміни:
16.08.1852- 02.02.1908

Місце народження: с. Бежів, тепер Черніхяівській район, Житомирської області.
Наукове звання: ординарний професор.
Закінчив 1873 іст.-філол. ф-т ун-ту св. Володимира зі ступенем кандидата, за наук. розвідку «Княжение Данила Галицкого по русским и иностранным известиям» здобув золоту медаль. В ун-ті св. Володимира 1877–1908 доц., проф. (03.07.1890) каф. західноєвроп. літератур. 1906 очолив романо-герман. відділ, створений на іст.-філол. ф-ті (ініціатива створення належала Д.). Магістер. дис. «Сказание о св. Граале» (18.04.1877). Висунув теорії про східнослов’янське походження болоховців і виникнення на їх основі укр. козацтва, про Галицько-Волинське князівство як спадкоємця Київ. Русі. З ім’ям Д. пов’язане наук. становлення викладання предмету історії західноєвроп. літератур у Київ. ун-ті. Як літературознавець належав до прихильників культурно-іст., згодом іст.-порівняльного методів літературознавства. Сприяв становленню наук. укр. літературознавства нового часу.

Читати далі >



Деллен Олександр Карлович

  • Останні зміни:
09.04.1814- 22.03.1882

Місце народження: м. Мітава, тепер Єлгава, Латвія.
Науковий ступінь: заслужений ординарний професор.
Закінчив 1836 Дерпт. ун-т зі ступенем кандидата філософії (робота «De vita et scriptis Livii Andronici»). Нагороджений золотою медаллю Радою Дерпт. ун-ту. 29.09.1839 затверджений ад’юнктом по каф. грец. та рим. словесності в ун-ті св. Володимира. 04.11.1840 затверджений екстраордин. проф., 1850 в.о. ордин. проф., 1864 ордин. проф. по каф. рим. словесності та старожитностей. Викладав лат. мовою історію рим. л-ри, рим. старожитності, античну міфологію. З 1857 Д. на прохання попечителя Київ. учб. округу прийняв посаду дир. Київ. гімназії, яку очолював до 1862, суміщаючи ці обов’язки з викланням в ун-ті. 1862 за вислугою 25 років по Міністерству нар. освіти був залишений ще на 5 років на викл. роботі в ун-ті. Заслуж. ордин. проф. (1863). Магістер. дис. «De vita Livii Andronici dis gertatio, Dorpati Livonorum» (1838), докт. дис. «Beiträge zur Kritik und Er Kläruang der satiren des D. Iun. Iuveralis» (10.04.1864).

Читати далі >



Джеджула Олександр Карпович

  • Останні зміни:
27.07.1946

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: кандат історичних наук.
Закінчив 1970 історичний ф-т Київ. ун-ту, 1973 асп-ру каф. наук. комунізму КПІ. У Київ. ун-ті: 1973 викл., 1974 асист., з 1976 старш. викл. каф. гуманіт. дисциплін підготовчого ф-ту для інозем. громадян. Працював 1968–69 тех. перекладачем (м. Бокаро, Індія). 1980 проходив наук. стажування у Москов. ун-ті. Канд. дис. «Борьба Коммунистической партии Великобритании за единство действий рабочего класса и всех левых сил, за демократию и социализм (на третьем этапе общего кризиса капитализма)» (1973). З 1982 працював у Київ. ін-ті легкої пром-ті.

Читати далі >



Добровольський Леонід Павлович

  • Останні зміни:
26.07.1867- 17.09.1929

Місце народження: с. Кичинці Канівського повіту Київської губернії, тепер Корсунь-Шевченківський район Черкаської області.
Наукове звання: професор.
Закінчив іст. відділення іст.-філол. ф-ту ун-ту св. Володимира. В ун-ті найбільший вплив на Д. мали В.С.Іконников, В.Б.Антонович, І.В.Лучицький, Ф.Я.Фортинський. 1889 вихователь при пансіоні ІІ-ї київ. гімназії. 1890 викл. історії у київ. 1-й реальній школі. У Київ. ун-ті в 1920-х викладав методологію та суспільствознавство, відзначився працями у галузі бібліографії. Тут же здобув звання проф. методики викладання історії. Дир. Київ. Пед. музею. На цій посаді плідно працював у галузі краєзнавства, зокрема, києвознавства. Чл. Іст. тов-ва Нестора-літописця, Київ. тов-ва охорони пам’ятників старовини та мистецтва, Київ. відділення імп. воєнно-іст. тов-ва, Укр. наук. тов-ва в Києві, чл. Постійної комісії для складання іст.-географ. словника укр. земель, Комісії старого Києва і Правобережжя, чл. ВУАК (з 1927). Коло наук. інтересів: декабристознавство, іст. географія, топографія, картографія, краєзнавство, історіографія тощо.

Читати далі >



Доній Микола Романович

  • Останні зміни:
27.04.1908- 21.07.1975

Місце народження: с. Липняжці, тепер Добровеличківського району Кіровоградської області.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: професор.
1932 закінчив Одес. ін.-т соц. виховання. 1932–49 викл. історії ВКП(б) у вишах України, 1949–54 зав. каф. основ марксизму-ленінізму Київ. пед. ін.-ту, 1954–64 дир., заст. дир. Ін-ту історії партії ЦК КПУ. У Київ. ун-ті: з 1964 дир. ІПК викл. сусп. наук. Дослідник історії ком. партії в Україні. Канд. дис. «Декабрьское вооруженное восстание на Катеринославщине 1905 г.» (наук. кер. акад. АН СРСР Г.М.Панкратова) (1949). Проф. (1964). Підготував 16 канд. наук. Чл. ред. колегії УІЖ.

Читати далі >



Драгоманов Михайло Петрович

  • Останні зміни:
18.09.1841- 20.06.1895

Місце народження: м. Гадяч, тепер Полтавська область.
Науковий ступінь: магістр історії.
Наукове звання: професор.
Закінчив 1863 іст.-філол. ф-т ун-ту св. Володимира. З 1864 приват-доц., доц. (1873–75) ун-ту по каф. заг. історії. Читав курс заг. історії. 1871 відряджений ун-том за кордон. Замість запланованих 2-х років пробув там майже 3, відвідавши за цей час Берлін, Прагу, Відень, Флоренцію, Гейдельберг, Львів. Брав активну участь у діяльності Київ. громади, очолюючи її ліве крило. Видав разом з В.Б. Антоновичем двотомник «Исторические песни малорусского народа» (1874–75), «Малорусские народные предания и рассказы» (1876). Вимушений емігрувати після репресивного звільнення у вересні 1875 з ун-ту, в 1876–89 активно працював у Женеві як політик, науковець, видавець і публіцист, видавав зб. і журнал «Громада» (1878–82), серії позацензурних брошур і книг укр. та рос. авторів. 1876 заснував вільну укр. друкарню. З 1889 проф. Софійського ун-ту.

Читати далі >



Ернст Теодор Ріхард (Федір) Людвігович (Львович)

  • Останні зміни:
09.11.1891- 28.10.1942

Місце народження: м. Київ.
Наукове звання: професор.
Вступив 1909 на філос. ф-т Берлін. ун-ту, 1910 перевівся на іст.-філол. ф-т ун-ту св. Володимира. Спеціалізувався по каф. історії мистецтва під кер. Г.Г. Павлуцького, чл. історико-етнографічного гуртка М.В. Довнар-Запольського. 1912–13 підготував конкурсну роботу «Киевская архитектура ХVІІ–ХVІІІ веков», за яку отримав золоту медаль. Співпрацював з Київ. музеєм старовини і мистецтва. В серпні 1914 як нім. підданий висланий в Оренбурзьку губ. До Києва повернувся 1917, працював у Ген. секретаріаті освіти при Центральній Раді. 1918 одержав диплом Київ. ун–ту, залишений стипендіатом при каф. історії мистецтва для підготовки до викл. роботи. Під час громад. війни займався пам’яткоохоронною роботою. 1919 вперше дав огляд укр. мистецтва ХVІІ – ХVІІІ ст. 31.04.1919 став інструктором Всеукр. комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини. 1922–23 працював у комісії по організації Лаврського музею культів та Київ. картинної галереї, з грудня 1923 зав. худ. відділом Всеукр. іст. музею ім. Т.Шевченка.

Читати далі >



Житецький Павло Гнатович

  • Останні зміни:
04.01.1837- 18.03.1911

Місце народження: м. Кременчук Полтавської області.
Науковий ступінь: доктор наук.
Наукове звання: професор, чл-кор. Петербурзької АН.
Навчався в Переяслав. семінарії, 1857 відряджений до КДА, звідки 1860 перевівся до ун-ту св. Володимира, який закінчив 1864. З того часу займався викладанням рос. мови та л-ри, а також досліджував історію укр. мови та л-ри. Магіст. дис. «Очерк звуковой истории малорусского наречия» (29.05.1878) відзначена Уварівською премією. 1908 отримав ступінь д-ра наук по філології ун-ту св. Володимира. Упродовж 1880–82 працював приват-доц. філол. ф-ту С.-Петерб. ун-ту, потім знову повернувся до Києва. Перша його друкована робота належить до періоду «Основи»; на поч. 1870-х брав участь у роботі Пд-Зх відділу РГТ: редагував мовний відділ праць, видав уривки Пересопницького Євангелія із вступною статтею та склав мовний відділ етнограф. програми. Дійсн. чл. Іст. тов-ва Нестора-літописця (1879), чл. НТШ (1903), чл.-заснов. УНТ (1906). Удостоєний Уварівської премії (1877, 1890) та премії Петра Великого (1902) від Петербурзької АН. Постійний дописувач «Київ. Старовини». 1889 видав «Нарис літературної історії української мови у XVII та XVIII ст.», додаток містив словник книжкової укр. мови за рукописом XVII ст. «Синонім словено-роський», що належав бібліотеці Києво-Печерської лаври.

Читати далі >



Зеров Микола Костьович

  • Останні зміни:
14.04.1890- 03.11.1937

Місце народження: м. Зіньків, тепер Полтавська область.
Наукове звання: професор української літератури.
Один із найвизначніших літературознавців ХХ ст., поет, перекладач. Закінчив 1914 іст.-філол. ф-т ун-ту св. Володимира. У Київ. ІНО з 01.10.1923 проф. та зав. каф. укр. л-ри, читав також курс теорії перекладу. З жовт. 1930 очолює каф. української літератури. 01.09.1934 звільнений з виклад., а 01.11.1934 – з наук. роботи в ун-ті.

Читати далі >



Іванишев Микола Дмитрович

  • Останні зміни:
17.11.1811- 26.10.1874

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: доктор юридичних наук.
Наукове звання: заслужений ординарний професор.
1835 закінчив Гол. пед. ін-т (С.-Петерб.). До проф. звання готувався в Берліні та Празі, займався під кер. В. Ганки палеографією. В ун-ті св. Володимира: з 22.06.1839 ад’юнкт, 14.08.1840 екстраордин. проф., 18.12.1842 ордин. проф. каф. законів держ. благоустрою та благочиння (за університет. статутом 1863 реорганізавона в каф. поліційного права). 1850–61 декан юрид. ф-ту, 1862–65 ректор ун-ту. Дис. «О плате за убийство в древнем русском и других славянских законодательствах в сравнении с германскою верою» (10.08.1840). 1843 виступив одним з організаторів Київ. археографічної комісії, організатор та учасник експедицій по збору актових та давніх матеріалів на Південному Заході Рос. імперії, засновник архіву при Київ. ун-ті з надзвичайно багатим фондом актових книг і давніх рукописів. У 1865–67 чл. юрид. комісії по складанню проекту судової реформи в Царстві Польському, проявив себе як крайній русифікатор.

Читати далі >



Каманін Іван Михайлович

  • Останні зміни:
11.09.1850- 11.01.1921

Місце народження: м. Димер Київської губернії, тепер Києво-Святошинський район Київської області.
Закінчив 1872 іст.-філос. ф-т Ун-ту св. Володимира. Учень В.Б.Антоновича та М.П.Драгоманова. У 1872–73 працював службовцем в установах. Від 1883 помічник бібліотекаря, дир. Київ. цн. архіву давніх актів (1903). Брав активну участь в діяльності багатьох наук. тов-в та організацій: Іст. тов-ва Нестора-літописця, Рос. військ.-іст. тов-ва, УНТ в Києві, Київ. Тимчасової комісії для розгляду давніх актів та ін. Автор численних досліджень і документ. публікацій з історії Росії та України, заг. історії, літературознавства, славістики, палеографії, дипломатії, архівознавства. Досліджував написи Звіринецьких печер. Брав участь у виданні «Архіву Південно-Західної Росії». Частину цих робіт відзначено преміями. Зокрема, книга «Палеографический изборник. Материалы по истории южно-русского письма XV–XVIII вв.» 1899 нагороджена Уваровською премією Петербурзької АН. У наук. дослідженнях знайшли своє відображення рос.-польс. і особливо укр.-польс. сусп.-політ., культурні та реліг. відносини XVІ–XVII ст. Увів у наук. обіг значну кількість фактографічного матеріалу, що був взятий із документальних джерел, які пізніше були знищені.

Читати далі >



Карпеко Олександр Олександрович

  • Останні зміни:
16.11.1891- 01.01.1969

Місце народження: м. Кролевець Чернігів. губ., тепер Сум. обл. .
Ректор КІНО. 1910–14 навчався на відділі класичної філології Ніжин. Іст.-філол. ін-ту. Викл. діяльність розпочав у роки І світ. війни в Острогорській гімназії Воронез. губ.

Читати далі >



Кезма (Кезьма) Тауфік Гаврилович (Тауфік Джубраїл)

  • Останні зміни:
01.01.1882- 01.01.1958

Місце народження: м. Дамаск, Сірія .
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив рос. учительську семінарію у м. Назарет (Палестина), КДА (1906). З 1913 викладав церковно-слов’янську, грец., латину, давньо-єврейську, араб., турецьку, фарсі у вищіх навч. закладах Києва: 1913–15 позаштат. Викл. Київ. комерц. ін-ту. У Київ. ун-ті 1939–52, проф. (1948).

Читати далі >



Кнауер Федір (Фрідріх) Іванович

  • Останні зміни:
03.08.1849- 01.01.1917

Місце народження: невідомо.
Науковий ступінь: доктор порівняльного мовознавства.
Наукове звання: ординарний професор порівняльного мовознавства і санскриту.
Походив з Бессарабії, навчався в Дерпт. ун-ті (у Л.фон Шредера). В ун-ті св. Володимира 1885–1916: екстраорд. проф. (01.01.1886), проф. (26.02.1890). по каф. порівняльного мовознавства і санскриту, засл. ордин. проф (1909).

Читати далі >



Котляревський Олександр Олександрович

  • Останні зміни:
25.09.1836- 11.10.1881

Місце народження: м. Кременчук, Полтавської області.
Науковий ступінь: доктор слов’янської словесності.
Наукове звання: ординарний професор, чл.-кор. Петербурзької АН.
Закінчив 1857 Москов. ун-т, де вивчав слов’янську філологію та слов’янські старожитності. Учень О.М.Бодянського. Упродовж 1857–62 вчитель середніх учб. закладів Москви. 1862 заарештований за підозрою в антиуряд. діяльності, звільнений у зв’язку з відсутністю складу злочину, позбавлений права викл. діяльності, до 1867 перебував під наглядом поліції. З 1867 товариш, секретар і бібліотекар Москов. археол. тов-ва, ред. «Археологічного вісника», хранитель музею тов-ва. Екстраордин. проф. Дерпт. ун-ту, де працював до 1873. У 1872–74 перебував у закордин. відрядженнях. В ун-ті св. Володимира ордин. проф. по каф. слов’янської філології (1875–81). Читав курси «Історико-філологічний огляд слов’янських племен», «Історія слов’янознавства», «Вступ до слов’янських старожитностей», «Огляд слов’янських говірок», «Історія болгарської та сербської літератур», «Історія польської літератури», «Огляд давньо-руської писемності», «Загальне слов’янознавство», «історія та енциклопедія слов’янознавства». Славістику вбачав комплексною наукою, яка повинна залучати до свого арсеналу фольклор, мовознавство, археологію, історію, етнографію. Магістер. дис. «О погребальных обычаях языческих славян» (1868), докт. дис. захистив на основі двох монографій у С.-Петерб. ун-ті: «О древностях и истории поморських славян» та «Древности юридического быта балтийских славян»(1874).

Читати далі >



Круглова Людмила Борисівна

  • Останні зміни:
04.04.1967

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Гол. зберігач фондів Музею історії Київського університету. Закінчила 1993 історичний ф-т Київ. ун-ту. У Київ. ун-ті з 1985: лаборант, з 1990 гол. зберігач фондів Музею історії Київ. ун-ту. Канд. дис. «Публікація джерел з історії України на сторінках наукового часопису "Чтения в Историческом Обществе Нестора-летописца (1879–1914 рр.)» (2009). Осн. напрямки наук. діяльності: історія Київ. ун-ту, музейна справа. За багаторічну сумлінну працю в Київ. ун-ті удостоєна почесного звання «Ветеран праці Київського університету» (2007). Нагороджена Почес. грамотою Спілки жінок України (2009). Автор 12 наук. і навч.-метод. публікацій.

Читати далі >



Кулаковський Юліан Андрійович

  • Останні зміни:
13.06.1855- 21.02.1919

Місце народження: м. Поневежс, Литва .
Науковий ступінь: доктор римської словесності.
Наукове звання: професор, чл.-кор. Петербурзької АН.
1865 вступив до Віленської гімназії, 1871 переведений на навчання в ліцей Цесаревича Миколая, який закінчив 1873 із золотою медаллю. 1873 вступив до університет. відділення ліцею на іст.-філол. ф-т. Користуючись правом, наданим студ. ліцею, закінчив курс у Москов. ун-ті в 3-річний термін зі ступенем кандидата по класичному відділенню іст.-філол. ф-ту. Студ. робота «Мифы об Оресте по памятникам античного искусства» отримала срібну медаль. 1876 призначений на посаду викл. лат. мови в ліцеї. У 1878–80 у закордин. відрядженні з наук. метою. В ун-ті св. Володимира з 1881 приват-доц. (26.11.1881), доц. (09.04.1883) по каф. рим. словесності, екстраордин. проф. по каф. рим. філології (1884), ордин. проф. (1888), позаштат. проф. (1906). Секретар іст-філол. ф-та ун-ту (1890). Читав обов’язкові курси по каф. рим. словесності, лат. мову, історію Візантії, рим. держ. старожитності, «Тацит». 1890, 1894 проводив археол. розкопки в Керчі, 1900 в Ольвії. Проводив зі студ. семінар. заняття з теорії перекладу лат. мови (Цицерон, Проперцій). Дис. «Надел ветеранов землей и военного поселения в Римской империи. Эпиграфического исследования» (1881). Магістер. дис. «Коллегии в древнем Риме» (1883), докт. дис. «К вопросу о начале Рима» (1888).

Читати далі >



Лазаревський Олександр Матвійович

  • Останні зміни:
20.06.1834- 13.04.1902

Місце народження: с. Шевченкове Конотопського району, Сумської області.
Чл. Київ. Тимчасової комісії для розгляду давніх актів при ун-ті св. Володимира. Закінчив 1858 іст.-філол. ф-т С.-Петерб. ун-ту. Працював у держ. установах: урядовцем С.-Петерб. губ. правління (1859), Міністерстві нар. освіти, чиновником С.-Петерб. археогр. комісії (1860). Працював у судових установах Чернігова, Полтави, Кременчука, Конотопа та Ніжина (1861–74). 1879 призначений товаришем голови Курського, а 1880 Київ. окружного суду. З 1880 чл. Київ. Тимчасової комісії для розгляду давніх актів при ун-ті св. Володимира.

Читати далі >



Лашкарьов Петро Олександрович

  • Останні зміни:
01.01.1834- 09.09.1899

Місце народження: с. Карманове Дмитріївського пов., тепер Курська обл., Росія.
Наукове звання: екстраординарний професор по кафедрі церковного права.
Закінчив 1855 Курську дух. семінарію, 1859 КДА. Затверджений у ступені магістра богослов’я (1859). Призначений 1859 бакалавром КДА по каф. канонічного права і церковної археології. Екстраордин. проф. (1866), заслуж. екстраордин. проф. (1885) КДА. В ун-ті св. Володимира: приват-доц. (1885), ордин. проф. (1886), екстраордин. проф. (1891) по каф. церковного права.

Читати далі >



Линниченко Андрій Іванович

  • Останні зміни:
21.11.1822- 01.01.1888

Місце народження: м. Київ .
Науковий ступінь: магістр російської словесності.
Наукове звання: доцент.
Закінчив 1843 І-е відділення філос. ф-ту ун-ту св. Володимира зі ступенем кандидата. З 1843 – помічник бібліотекаря ун-ту св. Володимира. 1846–53 старш. учитель історії 1-ї Київ. гімназії, 1851–53, 1855–63 викл. рос. словесності у Київ. ін-ті шляхетних дівчат та зразковому жін. Пансіоні, 1853–55 проф. рос. словесності Ніжин. ліцею кн. Безбородька. У Київ. ун-ті: 1855–77 ад’юнкт по каф. рос. словесності; читав курси з теорії поезії, теорії прози, а також курс рос. мови у філол. та іст. аспектах. З 1863 доц. каф. всесвіт. л-ри.

Читати далі >




Персоналії 1 — 35 з 75
Початок | Поперед. | 1 2 3 | Наст. | Кінець Всі

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи