ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Грушевський Михайло Сергійович

17.09.1866- 24.11.1934

Місце народження: м. Хелм.
Наукове звання: академік ВУАН.

Закінчив 1890 іст. відділення іст.-філол. ф-ту ун-ту св. Володимира. Наук. працю розпочав під кер. проф. В.Б. Антоновича. Монографія «История киевской земли от смерти Ярослава до конца ХVІ века» була відзначена золотою медаллю (1890). У 1890–94 проф. стипендіат Київ. ун-ту. У 1894–1914 проф. Львів. ун-ту, голова НТШ, гол. ред. ЛНВ. Засновник і голова УНТ. У травні 1904 у С.-Петерб. надрукував статтю «Звичайна схема руської історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства» у «Сборнике статей по словяноведению», де сформував концепцію самостійного іст. розвитку укр. народу, окремішнього від своїх сусідів як походженням, так і політ., господ. і культ. життям. У 1917–18 голова Укр. Центральної Ради. У 1924–31 очолював іст. установи ВУАН. Створив Наук.-досл. каф. історії України при ВУАН (1924–30), очолював Археогр. комісію ВУАН, створив і очолював низку наук.-іст. комісій ВУАН (історії Києва і Правобережної України, історії Західної України, історії Лівобережної України, історії Козаччини тощо). Редагував відновлений ним часопис «Україна» (1924–30). Зазнав утисків та переслідувань з боку рад. влади, з 1931 змушений був жити в Москві. Магістер. дис. «Барское староство. Исторические очерки» (1894). Акад. ВУАН (1923), акад. АН СРСР (1929). Похований на Байковому кладовищі (м. Київ). Автор понад 2000 наук. праць. Осн. праці: Історія України-Руси (в 10-ти тт.); Історія української літератури (в 6-ти тт.); Киевския Русь. СПб, 1911. Т. І; Освобождение России и украинский вопрос. Статьи и заметки. СПб, 1907; Южнорусские господарские замки в половине ХVІ века. Историко-статистический очерк. К., 1890; Михайло Грушевський. Тв. у 50 тт. Львів, 2002–2010. Л-ра: Пиріг Р.Я. Життя Михайла Грушевського: останнє дисятиліття (1924–1934). К., 1993; Сохань П.С., Ульяновський В.І., Кіржаєв С.М., М.С. Грушевський і Academia: Ідея, змагання, діяльність. К., 1993; Винар Л., Михайло Грушевський: історик і будівничий нації. Нью-Йорк, Київ, Торонто, 1995; Винар Л. Грушевськознавство: ґенеза й історичний розвиток. К., Львів, Париж, Нью-Йорк, Торонто, 1998; Пристайко В., Шаповал Ю Михайло Грушевський: справа «УНЦ» і останні роки (1931–1934). К., 1999; Юркова О. Діяльність науково-дослідної кафедри історії України М.С.Грушевського (1924–1930 рр.). К., 1999; Шаповал Ю., Верба І. Михайло Грушевський. К., 2005; Кучеренко М., Панькова С., Шевчук Г. Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського), К., 2006; Тельвак В. Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-і роки ХХ ст.). К.; Дрогобич, 2008.

Автор: І.В.Верба

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Коментарі:

Текст повідомлення*
Захист від автоматичних повідомлень
 

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи