ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Макаренко Микола Омелянович

04.02.1877- 04.01.1938

Місце народження: с. Москалівка, Роменського району Сумської області.

Закінчив 4-класне Самсонівське училище в С.-Петерб., 1902 С.-Петерб. Археол. ін-т, де 1902–04 працював; викладав історію мистецтва на Вищих жін. Архіт. курсах. 1902–19 працював в С.-Петерб. археол. комісії, проводив розкопки на території від Новгород. до Херсон. губ. 1906 відкрив Роменські городища – археол. свідоцтво життєдіяльності сіверян. 1906–14 викладав у Цн. училищі техн. малювання, дир. якого був М.К.Реріх. Працював в Москов. археол. ін-ті, 1914 відряджений «Товариством заохочення художеств» у Лейпціг (Німеччина) для вивчення музейної справи, 1917 року Петербурзькою АН – до Туреччини, в міста, зайняті рос. військами для вивчення іст. пам’яток у Трапезунді (сучас. М.Трабзон, Туреччина). Як чл. укр. земляцтва брав активну участь в діяльності Укр. тов-ва ім. Т. Шевченка в С.-Петерб. 1902–19 працював у Ермітажі спочатку причисленим, потім канд., асист., помічником хранителя відділу. Тут М. упорядковував величезну археол. колекцію музею. 1916 видав путівник по одному з найбільших художніх зібрань світу. Чл. Ради імп. Рос. археол. комісії (згодом – ДАІМК), брав активну участь у засіданнях його Відділу слов’янської та рос. археології, заст. голови Комісії по вивченню орнаменту народів Росії при РГТ; почес. чл. Псков. археол. т-ва, УНТ (у Києві), Полтав., Чернігів., Володимир., Твер., Оренбурз. арх. комісій. Після жовтневого перевороту відмовився від посади комісару Ермітажу, переїхав до України. Дир. Музею мистецтв ім. Ханенків (1919). У травні 1920 обраний до складу Комітету охорони пам’яток старовини і мистецтва, став членом ВУАКу. У Київ. ун-ті 1921–35 читав курси «Історія культури», «Українська археологія», «Загальна історія мистецтв», «Українське мистецтво». Керував Ольвійською експедицією, проводив розкопки в р-ні Халеп’я, Трипілля. Відкрив Маріупольський могильник. М. виступав за збереження архіт. Пам’яток, шедеврів давньоукр. Архітектури, виступав проти широкомасштабного нищення давніх храмів. М. був єдиним, хто не поставив свій підпис під актом знесення Михайлівського Золотоверхого храму і виступив на захист Софії Київ. проти будівництва Урядової площі в іст. центрі Києва. Як наслідок – арешт 4 квітня 1934 із стандартним на той час звинуваченням по ст. 54-2 (збройне повстання, захоплення влади) та 54-11 (контрреволюційна діяльність) з вироком вислати на Північ строком на 3 роки, але перед цим вимагали, аби він поставив підпис під актом знесення Михайлівського монастиря. Наприкінці 1934 М. виїхав у Казань, працював у місцевому художньому технікумі. 24 квітня 1936 заарештований вдруге, а 4 січня 1938 розстріляний. На поч. ХХ ст. друкувався у мистецтвознавчих жур. «Аполлон», «Столица и усадьба», «Искусство и художественная промышленность», «Искусство в Южной России», «Старые годы». Колезький радник (1916), нагороджений орденом св. Станіслава ІІІ ст. (1914). Реабілітований 1969, вдруге реабілітований 01.06.1989. Осн. праці: Археологическое исследование. 1907-1909 гг. СПб. 1911; Школа Императорского общества поощрения художеств 1830-1914. Пг., 1914; Художественные сокровища Императорского Эрмитажа. Пг., 1916; Городища и курганы Полтавской губернии. Полтава, 1917; Искусство Древней Руси у Соли Вычегодской. Пг., 1919; Запорізькі клейноти в Ермітажі. Корогви. К., 1924; Біля Чернігівського Спаса (Археологічні досліди року 1923) // Чернігів і Північне Лівобережжя. К., 1928; Найдавніша стінопись княжої України // Україна. 1924. Кн.1-2; Ніженська фібула // Ювілейний збірник на пошану академіка М.С.Грушевського. К., 1928; Музей мистецтва б. ім. Б.І. та В.М. Ханенків. Провідник. К., 1924; По Київських музеях. Лаврський музейний городок // Глобус. 1926. №2; Етюди з обсягу Трипільської культури. К., 1926; Маріюпільський могильник. К., 1933. Л-ра: Павловский И.Ф. Первое дополнение к Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Полтава, 1913; Курінний П. Історія археологічного знання про Україну. Препринт. Полтава, 1994; Цвейбель Д.С. Микола Омелянович Макаренко (До 40-річчя відкриття Маріупольського могильника) // УІЖ. 1970. №8; Білодід О.І. Про Макаренка М.О. // Археологія. 1989. №1; Кононенко Ж.О. Із небуття // Археологія. 1992. №1; Макаренко Д.Є. Микола Омелянович Макаренко. К., 1992; Макаренко Д. Подвиг українського народознавця (штрихи до портрета професора Миколи Макаренка) // НТЕ. 2001. №5-6; Дмитрієв В.С. Макаренко Микола Омелянович / Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: минуле й сьогодення / під ред. проф. Г.Д.Казьмирчука. К., 2004; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті. К., 2005. Арх.: НА ІА НАНУ. Ф.21; РА ІІМК. Ф.3. Спр.415. 

Автор: О.Г.Таран

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Коментарі:

Текст повідомлення*
Захист від автоматичних повідомлень
 

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи