ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Поснов Михайло Еммануїлович

01.01.1873- 01.01.1931

Місце народження: Рязан. губ. .
Науковий ступінь: доктор церковної історії.
Наукове звання: приват-доцент по кафедрі історії церкви.

Закінчив КДА, де по закінченні викладав біблійну історію. В ун-ті св. Володимира приват-доц. по каф. історії церкви 1908–19, викладав курс «Християнство та еллінізм в ІІ – ІІІ ст. життя церкви», «Період Вселенських соборів», «Єресі та розколи перших трьох століть християнства». Магіст. дис. «Идея Завета Бога с израильским народом в Ветхом Завете» (1902). З 1910 викладав у КДА, де 1913 обраний проф. історії давньої церкви. Досліджував питання ранньої історії церкви, проблеми гностицизму; бібліїст. Проф. догматики та історії Церкви в Софийській дух. академії. (1919–31); проф. церков. історії богослов. ф-ту Софийськ. Ун-ту. Друкувався в «Трудах КДА», «Правосл. Богослов. энциклопедии». Осн. праці: Иудейство (к характеристике внутренней жизни еврейского народа в послепленное время. К., 1906; О личности Основателя Христианской Церкви. СПб., 1910; Гностицизм II в. и победа христианской церкви над ним. К., 1917; История христианской церкви (до разделения церквей – 1054 г.). Брюссель, 1964. Літ.: Рыбинский Вл. Самарянство и гностицизм (по поводу критики проф. М.Э.Поснова) // Странник. 1914. №3; 1916. №1.

Автор: О.Г.Таран

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи