ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Святовець Віталій Федорович

13.07.1933

Місце народження: с. Веприк Новобасанського, тепер Бобровицького р-ну Чернігів. обл..
Науковий ступінь: кандидат філологічних наук.
Наукове звання: доцент.

Літературознавець, прозаїк, журналіст. Закінчив 1955 відділення укр. мови та л-ри філол. ф-ту КДПІ ім. О.М. Горького. Працював учителем 1955–64 сш, кор. Переяслав-Хмельницької район. газ., з 1965 – зав. відділу наук.-пед. журналу «Рад. школа», відп. секретар журналу «Укр. мова і л-ра в школі». У Київ. ун-ті ім. Т. Шевченка з 1969: аспірант, водночас викладач філол. ф-ту, доцент (1977), зав. каф. гуманіт. дисциплін підгот. ф-ту (1976–86), доцент. каф. історії л-ри і журналістики (1986–2004). Кандидат дис. «Епістолярна спадщина Лесі Українки» (До проблеми зв’язку листів поетеси з її художньою творчістю) (1973). Працював також викладачем, зав. каф. українознавства Нац. академії оборони України (2003–07), викладав у Нац. педуніверситеті ім. М.Драгоманова, Міжн. школі україністики при НАН України. Заст. гол. ред. всеукр. журналу для дітей «Дзвіночок» (з 1993). Досліджує проблеми історії і теорії л-ри, худ. та публіцист. майстерності, методики викладання літературознавчих предметів у сер. та вищій школі. Викладав нормат. курси: історія укр. л-ри кінця ХІХ – поч. ХХ ст., теорія л-ри, літ.-худ. критика, основи аналізу худ. творів, журналіст. майстерність та ін. Член НСПУ та НСЖ. Пише оповідання, казки та повісті для дітей. Його твори перекладалися рос., англ., казах. та чеськ. мовами. Нагороджений медалями «В память 1500-летия Киева», «Ветеран праці». Лауреат премії ім. Юрія Шкрумеляка. Автор понад 300 наук. праць, в т.ч. монографій, навчальних посібників, упорядкованих творів письменників-класиків Лесі Українки, П. Грабовського, Л. Боровиковського та ін., написаних до них коментарів, передмов, записаних і виданих кількох фольклорних збірників бувальщин, притч, легенд. Керував літературною студією факультету журналістики з 1986. Співавтор посібників для старшокласників та абітурієнтів: Українська література. К., 1995, 1996; Українська література. Письмовий та усний екзамени. К., 1998; Українська література. Тести. К., 2003; Іспит з української літератури. К., 2006, 2011. Осн. праці: Епістолярна спадщина Лесі Українки (Листи в контексті художньої творчості поетеси). К., 1981; Іван Нечуй-Левицький. К., 1984; Алгоритми виховання. К., 1989; Словник образотворчих засобів. К., 2003; Поетичний синтаксис. К., 2005; Художня деталь в укр. класичній прозі. К., 2007; Словник тропів і стилістичних фігур. К., 2011. Л-ра: Архів КНУ імені Тараса Шевченка, 1974, Спр. 81-ПВС; 2004, Спр. 80-ПВС; Архів Ніжинського ДПУ імені Миколи Гоголя, Ф. 421, оп. 1л, од. зб. 5835, справа № 233/2; Письменники України. Бібліографічний довідник. К., 1996; Дивосвіт «Веселки». Антологія л-ри для дітей та юнацтва у 3-х томах. Т. 3. К., 2005; Погребенник В. Леся Українка в листуванні // Радянське літературознавство. 1982, № 10; Ткаченко А. До надбань класичної філології // Слово і час, 2005, № 6; Пилип’юк Л. Письменник, педагог // Дзвіночок, 2007, № 4; Соловйов С. Магічний кристал художності // Літ. Україна. 2008, 12 червня; Бабинець А. Творчий почерк літературознавця // Українське слово, 2008, 20–26 серп.; Полтавська Шевченкіана: спроба обласної крайової Шевченківської енциклопедії. У 2-х томах, кн. 2. Полтава, 2009.

Автор: І.М. Забіяка

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Коментарі:

Текст повідомлення*
Захист від автоматичних повідомлень
 

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи