ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Енольський (Єнольський) Зелік Афроїмович

  • Останні зміни:
23.03.1902

Місце народження: м. Глухів, тепер Сумська облась.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив 1917 гімназію м. Глухова, 1931 ВУАМЛИН м. Харкова. Протягом 1931–56 викладав історію у вищих навч. закладах (Харків, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Київ), зав. каф. нової історії, декан іст. ф–ту, заст. дир. з навч. та наук. роботи Київ. пед. ін-ту (1936–41), зав. каф. нової історії Київ. пед. ін-ту (1946–56). Доц. (1947). У Київ. ун-ті: доц. (1956–64), в.о. проф. (1968), проф. (1964–71) каф. нової та новітньої історії історичного ф-ту, проф. каф. історії Азії, Африки та Латинської Америки (1971–72). На іст. ф-ті читав загальні курси нової історії країн Азії та Африки (період 1642–1918), спец. курс «Історія сходознавства в Росії: китаєзнавство, індологія, арабістика», «Розпад колоніальної системи імперіалізму», «Рушійні сили національно-визвольного руху народів Африки». Наук. кер. наук.-студ. гуртка нової, новітньої історії та міжнародних відносин. Канд. дис. (1948). Відмінник народної освіти (1947). Коло наук. інтересів з нової історії народів Азії та Африки.

Читати далі >



Ернст Теодор Ріхард (Федір) Людвігович (Львович)

  • Останні зміни:
09.11.1891- 28.10.1942

Місце народження: м. Київ.
Наукове звання: професор.
Вступив 1909 на філос. ф-т Берлін. ун-ту, 1910 перевівся на іст.-філол. ф-т ун-ту св. Володимира. Спеціалізувався по каф. історії мистецтва під кер. Г.Г. Павлуцького, чл. історико-етнографічного гуртка М.В. Довнар-Запольського. 1912–13 підготував конкурсну роботу «Киевская архитектура ХVІІ–ХVІІІ веков», за яку отримав золоту медаль. Співпрацював з Київ. музеєм старовини і мистецтва. В серпні 1914 як нім. підданий висланий в Оренбурзьку губ. До Києва повернувся 1917, працював у Ген. секретаріаті освіти при Центральній Раді. 1918 одержав диплом Київ. ун–ту, залишений стипендіатом при каф. історії мистецтва для підготовки до викл. роботи. Під час громад. війни займався пам’яткоохоронною роботою. 1919 вперше дав огляд укр. мистецтва ХVІІ – ХVІІІ ст. 31.04.1919 став інструктором Всеукр. комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини. 1922–23 працював у комісії по організації Лаврського музею культів та Київ. картинної галереї, з грудня 1923 зав. худ. відділом Всеукр. іст. музею ім. Т.Шевченка.

Читати далі >



Жебокрицький Віктор Андрійович

  • Останні зміни:
02.05.1906- 29.03.1975

Місце народження: с. Чапаєвка Таращанського району, Київської області.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор.
Навчався на вечірньому Робфаку, після дострокового закінчення якого 1931 зарахований на історичний ф-т Київ. ун-ту. 1931 навчався в асп-рі при каф. нової історії. Доц. (1941), заст. декана іст. ф-ту. Під час ВВв на викл. роботі у військ. навч. закладах. 1944 прослухав спец. курси з історії війн і військ. мистецтва в Академії ім. Фрунзе, отримавши кваліфікацію викл. військ. історії. 1945 демобілізований, продовжив викл. діяльність у Київ. ун-ті. З 1950 зав. каф. нової історії (сучас. назва каф. нової та новітньої історії зарубіжних країн), 1952 зав. каф. історії міжн. відносин і зовн. політики СРСР. Проф. (1962) каф. нової історії і міжн. відносин. Одночасно працював в Республік. парт. школі, де читав курс історії міжн. відносин; в Ін-ті історії АН УРСР (старш. наук. співроб. відділу країн нар. демократії). Канд. дис. «Політика Німеччини на Балканах в 1912 році» (1940 ), докт. дис. «Болгарія на початку і під час Балканських війн 1912–1913 рр.» (1955 ).

Читати далі >



Житецький Павло Гнатович

  • Останні зміни:
04.01.1837- 18.03.1911

Місце народження: м. Кременчук Полтавської області.
Науковий ступінь: доктор наук.
Наукове звання: професор, чл-кор. Петербурзької АН.
Навчався в Переяслав. семінарії, 1857 відряджений до КДА, звідки 1860 перевівся до ун-ту св. Володимира, який закінчив 1864. З того часу займався викладанням рос. мови та л-ри, а також досліджував історію укр. мови та л-ри. Магіст. дис. «Очерк звуковой истории малорусского наречия» (29.05.1878) відзначена Уварівською премією. 1908 отримав ступінь д-ра наук по філології ун-ту св. Володимира. Упродовж 1880–82 працював приват-доц. філол. ф-ту С.-Петерб. ун-ту, потім знову повернувся до Києва. Перша його друкована робота належить до періоду «Основи»; на поч. 1870-х брав участь у роботі Пд-Зх відділу РГТ: редагував мовний відділ праць, видав уривки Пересопницького Євангелія із вступною статтею та склав мовний відділ етнограф. програми. Дійсн. чл. Іст. тов-ва Нестора-літописця (1879), чл. НТШ (1903), чл.-заснов. УНТ (1906). Удостоєний Уварівської премії (1877, 1890) та премії Петра Великого (1902) від Петербурзької АН. Постійний дописувач «Київ. Старовини». 1889 видав «Нарис літературної історії української мови у XVII та XVIII ст.», додаток містив словник книжкової укр. мови за рукописом XVII ст. «Синонім словено-роський», що належав бібліотеці Києво-Печерської лаври.

Читати далі >



Заболотна Інна Миколаївна

  • Останні зміни:
04.07.1980

Місце народження: м. Красноярськ, Російська Федерація.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
Історик, джерелознавець. Закінчила 2002 іст. ф-т Київ. ун-ту. У Київ. ун-ті: м. н. с. НДЧ (2004–05), асист. (2005–06), доц. (з 2008) каф. давньої та нової історії України іст. ф-ту, з 2013 доц. каф. іст. для гуманіт. ф-тів.

Читати далі >



Замлинський Володимир Олександрович

  • Останні зміни:
24.06.1930- 23.12.1993

Місце народження: м. Андрушівка, Житомирської області.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив 1964 Москов. Іст.-Арх. ін-т. Працював учителем, дир. Волин. обл. парт. архіву, старш. наук. співроб. Ін-ту історії партії. 1975–81 заст. гол. ред. УІЖ. Протягом багатьох років чл. ред. колегії журналів «Архіви України», «Пам’ятки України», «Київська старовина». У Київ. ун-ті 1982–93 зав. каф. архівознавства та джерелознавства (сучас. назва каф. архівознавства та спеціальних галузей історичної науки) історичного ф-ту. Докт. дис. «Коммунистическая партия – организатор и руководитель всенародной борьбы против немецко-фашистских захватчиков в западных областях Украины» (1978).

Читати далі >



Зеленко Сергій Мусійович

  • Останні зміни:
01.08.1965

Місце народження: м. Бялогард, Польща.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: старший науковий співробітник.
Працює з 1994 на каф. археології та музеєзнавства у НДЧ на посаді наук. співроб, старш. наук. співроб. (2005). Викладає курс для магістрів «Підводна археологія», керує польовою археол. практикою студ. Засновник центру Підводної археології Київ. ун-ту. Кер. і організанор щорічних підводних археол. експедицій, що досліджують узбережжя Криму та річок України з 1990. Канд. дис. «Торговельне судноплавство середньовічної Таврики (VI – XII ст.)» (2004). Фахівець в галузі підводної археології. Вивчає торговельні зв’язки і судноплавство античності та середньовіччя в басейні Чорного моря. Відкрив і досліджує місце загибелі італійського (13 ст.) і візантійського (11 ст.) кораблів у бухті біля м. Судак та залишки візантійського корабля (7 ст.) біля мису Плака (Алушта). Наук. керівник кількох міжн. проектів в галузі підводної археології з Ін-том Морської Археології Техаського ун-ту (США) та Ліонського ун-ту (Франція). Віце-президент, голова наук. комітету Федерації підводного спорту та підводної діяльності України. Чл. наук. комітету Всесвіт. конфедерації підводної діяльності (CMAS). Заст. голови Товариства археології та антропології Київ. ун-ту.

Читати далі >



Зеров Микола Костьович

  • Останні зміни:
14.04.1890- 03.11.1937

Місце народження: м. Зіньків, тепер Полтавська область.
Наукове звання: професор української літератури.
Один із найвизначніших літературознавців ХХ ст., поет, перекладач. Закінчив 1914 іст.-філол. ф-т ун-ту св. Володимира. У Київ. ІНО з 01.10.1923 проф. та зав. каф. укр. л-ри, читав також курс теорії перекладу. З жовт. 1930 очолює каф. української літератури. 01.09.1934 звільнений з виклад., а 01.11.1934 – з наук. роботи в ун-ті.

Читати далі >



Зозуля Іван Андрійович

  • Останні зміни:
17.09.1909- 25.05.1980

Місце народження: с. Петропавлівка Городищенського району, Черкаської області.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
1940 закінчив Київ. ун-т. У Київ. ун-ті 1947–80: асист., старш. викл., доц. каф. марксизму-ленінізму, заст. декана філологічного ф-ту, відділення журналістики, доц. каф. історії КПРС природн. ф-тів історичного ф-ту. Займався проблемами, пов’язаними з вивченням історії КПРС. Канд. дис. «Селянський рух на Поділлі в революцію 1905–1917 років» (1948). Учасник ВВв. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ст., трьома медалями. За наук.-пед. та громад. діяльність нагороджений грамотами МВССО УРСР.

Читати далі >



Зубко Андрій Миколайович

  • Останні зміни:
03.04.1959

Місце народження: м. Гатчина Ленінградської області, РФ.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
Закінчив 1981 історичний ф-т, 1984 асп-ру Київ. ун-ту. У Київ. ун-ті з 1985: асист., старш. викл., доц. каф. архівознавства та спеціальних галузей історичної науки. Канд. дис. « Материалы земской статистики как исторический источник по изучению истории Украины периода капитализма» (1988). Осн. напрямком наук. діяльності є дослідження в галузі джерелознавства та спец. галузей іст. дисциплін, розробка нових кількісних методів в роботі з масовими джерелами по вітчизн. історії. Викладає іст. географію, ономастику, іст. картографію, палеографію, іст. хронологію, іст. метрологію, геральдику, сфрагістику, нумізматику, боністику та ін. іст. дисципліни.

Читати далі >



Іваненко Анатолій Мусійович

  • Останні зміни:
22.02.1932

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
Закінчив 1965 юридичний ф-т Київ. ун-ту, 1975 асп-ру каф. архівознавства історичного ф-ту. З 1967 на інженер. та наук.-метод. посадах (старш. інженер, дир. музею, методист) Київ. ун-ту. 1982–2000 асист., доц. (1990) каф. архівознавства та джерелознавства (сучас. назва каф. архівознавства та спеціальних галузей історичної науки). З 2000 доц. каф. загально-правових дисциплін Міжн. ун-ту «Україна» (Київ). Канд. дис. «Законодательный материал как источник рабочего движения в 1900–1904 гг.» (1975). Сфера наук. інтересів – історія держ. установ, архівознавство, джерелознавство. Підготував 3 канд. наук. Автор бл. 50 наук. статей.

Читати далі >



Іванисько Світлана Іванівна

  • Останні зміни:
11.08.1977

Місце народження: с. Курне Червоноармійського р-ну Житомирської обл.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Закінчила 1999 іст. ф-т Київ. ун-ту. У Київ. ун-ті: з грудня 2004 – ст. лаборант каф. археології та музеєзнавства, з жовтня 2005 – спеціаліст І кат., з 2009 - асист. каф.

Читати далі >



Іваницька Лілія Василівна

  • Останні зміни:
15.06.1969

Місце народження: с.м.т. Ємільчино Ємільчинського району, Житомирської області.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
Закінчила 1991 історичний ф-т, 2003 асп-ру каф. новітньої історії України іст. ф-ту Київ. ун-ту. Працювала вчителем історії та суспільствознавства в київській сш № 286. У Київ. ун-ті: асист. (2003), доц. (2008) каф. української історії та етнополітики іст. ф-ту. Викладає курси: «Історія України», «Актуальні проблеми українознавства», «Історія обчислювальної техніки та інформаційних систем» для студ. ф-ту кібернетики, «Історія науки і техніки України» для студ. іст. ф-ту. Канд. дис. «Суспільно-політичні та науково-організаційні аспекти становлення і розвитку кібернетичної науки в Україні в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття» (2004), наук. кер. проф. А.Г. Слюсаренко. Досліджує проблеми, що пов‘язані з розвитком обчислювальної техніки та особливості розвитку вітчизн. кібернетичної науки, цікавиться проблемами історії розвитку науки і техніки. Автор 87 наук. статей та навч.-метод. розробок.

Читати далі >



Іванишев Микола Дмитрович

  • Останні зміни:
17.11.1811- 26.10.1874

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: доктор юридичних наук.
Наукове звання: заслужений ординарний професор.
1835 закінчив Гол. пед. ін-т (С.-Петерб.). До проф. звання готувався в Берліні та Празі, займався під кер. В. Ганки палеографією. В ун-ті св. Володимира: з 22.06.1839 ад’юнкт, 14.08.1840 екстраордин. проф., 18.12.1842 ордин. проф. каф. законів держ. благоустрою та благочиння (за університет. статутом 1863 реорганізавона в каф. поліційного права). 1850–61 декан юрид. ф-ту, 1862–65 ректор ун-ту. Дис. «О плате за убийство в древнем русском и других славянских законодательствах в сравнении с германскою верою» (10.08.1840). 1843 виступив одним з організаторів Київ. археографічної комісії, організатор та учасник експедицій по збору актових та давніх матеріалів на Південному Заході Рос. імперії, засновник архіву при Київ. ун-ті з надзвичайно багатим фондом актових книг і давніх рукописів. У 1865–67 чл. юрид. комісії по складанню проекту судової реформи в Царстві Польському, проявив себе як крайній русифікатор.

Читати далі >



Іванов Олександр Федорович

  • Останні зміни:
09.03.1955

Місце народження: с. Семереньки Затурцівського, тепер Локачинського, району Волинської області.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
Закінчив 1977 історичний ф-т, 1981 асп-ру Київ. ун-ту. В Київ. ун-ті з 1978: доц. каф. нової та новітньої історії зарубіжних країн іст. ф-ту. Викладає нормат. курси новітньої історії країн Зх. Європи та Пн. Америки, спец. курси «Сучасні політ. системи західних країн», «Осн. тенденції соц.-екон. розвитку Німеччини в новітній час». Стажувався в ун-тах Німеччини: Лейпциг (1987–88), Регенсбург (1999), Констанц (2002). Веде наук. дослідження в галузі заруб. історіографії, соц. історії етнічних німців України, новітньої політ. історії Німеччини, взаємовпливів в новітній історії Німеччини і України. Протягом 2001–02 брав участь у виконанні міжн. наук. проекту, здійснюваного Баварською спілкою дослідників Сх. і Пд.-Сх. Європи (FOROST). В рамках цього проекту досліджував тему «Образ Європи на сторінках шкільних підручників історії в Україні: від попередніх стереотипів до нового бачення».

Читати далі >



Іванцова Ірина Володимирівна

  • Останні зміни:
17.07.1947

Місце народження: м. Суми.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
Закінчила 1970 Київ. ун-т, 1981 асп-ру історичного ф-ту Київ. ун-ту. Викл. історії та суспільствознавства Респ. худ. школи (1970–73), залізничного ін-ту (1973–79), працювала в МВССО УРСР (1981–85). У Київ. ун-ті 1985–2005: викл. каф. історії для гуманіт. ф-тів. Канд. дис. «Пресса большевиков Украины в борьбе за мир в период подготовки и проведения Великой Октябрьской социалистической революции (март – декабрь 1917 г.)» (1982). Займалася дослідженням історії КПРС. У сфері наук. інтересів були проблеми історії укр. і світ. культури, Укр. революції 1917–20. Брала участь у написанні довідника «Історична наука».

Читати далі >



Іванченко (Іванова) Раїса Петрівна

  • Останні зміни:
30.11.1934

Місце народження: м. Гуляйполе, Запорізької області.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчила 1957 Київ. ун-т. Працювала на журналіст. роботі в газеті «Молодь України» та в редакції іномовлення укр. радіо (1957–65). У Київ. ун-ті 1965–93: старш. викл., доц. каф. історії України, згодом каф. історії народів Росії (сучас. назва історії Росії). У 1993–96 проф. Київ. нац. ун-ту культури і мистецтв, 1996–2003 проф., зав. каф. сусп. наук Київ. міжн. ун-ту. Канд. дис. «Місце Михайла Драгоманова у суспільно-політичному русі Росії та України в ІІ половині ХІХ ст.» (1967). Автор циклів радіопередач з історії укр. державності 1993–94, 2001–02. Заст. Київ. організації Конгресу укр. інтелігенції (КУІН). Голова Київ. крайової організації Всеукр. тов-ва «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка (1994–96). Чл. Спілки письменників України (1977).

Читати далі >



Ігнатченко Григорій Іванович

  • Останні зміни:
27.04.1940

Місце народження: с. Матяшівка Велико-Багачанського району, Полтавської області.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
Закінчив 1968 історичний ф-т Київ. ун-ту. Працював в Ін-ті історії АН УРСР. У Київ. ун-ті 1976–2004: асист., старш. викл., доц. каф. нової та новітньої історії зарубіжних країн іст. ф-ту. Читав нормат. курси: «Нова історія заруб. країн», «Нова історія Сходу»; спец. курси «Національні проблеми країн Західної Європи: історія і сучасність», «Актуальні проблеми історії Канади». Канд. дис. (1979) присвячена нац. проблемі в Канаді та місця і ролі в ній нац. меншин країни в 1960–ті рр. З 2004 доц. каф. філософії та гуманіт. дисциплін Укр. держ. ун-ту фінансів та міжн. торгівлі. Осн. напрямок наук. діяльності – міжнац. відносини та нац. проблеми в країнах Зх. Європи та Пн. Америки, укр. діаспора в громадсько-політ. житті США і Канади. Автор понад 30 наук. статей.

Читати далі >



Іконников Володимир Степанович

  • Останні зміни:
21.12.1841- 26.11.1923

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: доктор російської історії.
Наукове звання: заслужений ординарний професор, академік УАН.
Закінчив 1865 іст.-філол. ф-т ун-ту св. Володимира. У 1866–67 приват-доц. по каф. рос. історії Харків. ун-ту. У Київ. ун-ті: доц. (23.02.1868), екстраордин. (09.10.1870), ордин. (05.11.1871), заслуж. (1892) проф. по каф. рос. історії. 1870–72 зав. нумізмат. каб. Упродовж 1877–80 та 1883–87 декан іст.-філол. ф-ту. Читав курси лекцій з москов. та нового (ХVІІІ ст.) періодів історії Росії, історії Новгород. республіки, курс історіографії. На пропозицію І. на іст.-філол. ф-ті були введені обов’язкові курси лекцій зі статистики та політекономії. Магіст. дис. «Максим Грек» (1867), докт. дис. «Опыт исследования о культурном значении Византии в русской истории» (1869). Наук. роботи І. присвячені питанням культ. та політ. історії Москов. Русі XVIII–XIX ст. Осн. наук. праці стосуються рос. історіографії. І. виступив наук. ред. та упорядником фундаментальних праць з історії ун-ту св. Володимира: біографічного словника проф. та викл. ун-ту та іст.-статистичних записок ун-ту, які досі є неоціненним джерелом для дослідження київ. наук. життя ХІХ ст. Гол. ред. УИ (1873–1913), ЧИОНЛ (1874–77), голова Бібліотечної комісії при ун-ті (1889–1904). Чл.-засн. та голова Іст. тов-ва Нестора-літописця (1874–77, 1893–95), чл. Попечительної ради Київ. учб. округу (1871–87), зав. Київ. ВЖК (1881–89), чл. Ради Колегії Павла Галагана, голова Тимчасової комісії для розгляду давніх актів, голова відділу Київ. тов-ва старожитностей та мистецтва. Делегат археол. з’їздів до С.-Петерб., Казані, Тифлісу (Тбілісі). Чл. Москов. археол. тов-ва (1878), чл. імп. тов-ва любителів природознавства, антропології та етнографії при Москов. ун-ті (1878), дійсн. чл. імп. тов-ва історії та рос. старожитностей при Москов. ун-ті (1883), чл.-зазнов. Тов-ва рос. писемності в Києві (1882), чл. Слов’янського благодійного тов-ва (1882), почесн. чл. Тов-ва історії та старожитностей Прибалтійських губ. (1911), бібліограф. тов-в при Москов. та Новоросійськ. ун-тах (1912), Чернігів. (1897), Полтав. (1905), Вітебськ. (1909) та ін. арх. комісій. Чл.-кор. (29.12.1893), акад. Петербурзької АН (1914), акад. УАН (1921).

Читати далі >



Ільюшин Ігор Іванович

  • Останні зміни:
23.04.1961

Місце народження: м. Дніпропетровськ.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив 1988 історичний ф-т, 1994 асп-ру каф. історії західних та південних слов’ян (сучас. назва каф. історії слов’ян) Київ. ун-ту. У Київ. ун-ті асист. (1995–98), доц. (1998–2003) каф. історії слов’ян. Викладав нормат. курс «Історія західних та південних слов’ян» (нова доба), спец. курси з нової та новітньої історії Польщі та інших країн Цн.-Сх. Європи. Канд. дис. «Селянські військові формування у національно-визвольній боротьбі польського народу за часів Другої світової війни» (наук. кер. С.В.Кульчицький) (1995), докт. дис. «Польське військово-політичне підпілля в Західній Україні (1939–1945 рр.)» (2003). З 2003 доц. каф. історії, зав. каф. міжн. відносин Київ. славістичного ун-ту. Фахівець з новітньої історії Польщі та укр.-польс. взаємин. Автор бл. 60 наук. та навч.-метод. праць.

Читати далі >



Індутна Наталія Євдокимівна

  • Останні зміни:
02.05.1936

Місце народження: с. Берестяги Гайворонського району, Кіровоградської області.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
Закінчила 1970 асп-ру Київ. ун-ту. У Київ. ун-ті: старш. викл. каф. нової та новітньої історії (сучас. назва каф. нової та новітньої історії зарубіжних країн) історичного ф-ту; в.о. заст. декана по роботі з інозем. студ. 1974–76 відп. секретар Ради УРСР у справах інозем. студ. Міністерства вищих навч. закладів, 1976–2000 доц. каф. нової та новітньої історії заруб. країн Київ. ун-ту. Канд. дис «Роль общественных организаций Украинской ССР и Польской Народной Республики в укреплении советско-польской дружбы (1944–1969 гг.)» (1970). Осн. напрямками наук.-пед. діяльності – дослідження укр.-польс. взаємозв’язків, роль громадських організацій у відносинах між державами; всесвітня історія, зокрема, історія, економіка, політика, культура Іспанії. Брала активну участь у роботі громадських організацій ун-ту та України. Нагороджена Польс. Комітетом Фронту єдності народу «Золотою відзнакою тисячоліття Польської держави».

Читати далі >



Казьмирчук Григорій Дмитрович

  • Останні зміни:
09.05.1944

Місце народження: с. Кальник Іллінецького району, Вінницької області.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив 1974 історичний ф-т, асп-ру каф. історії СРСР дожовтневого періоду Київ. ун-ту. У Київ. ун-ті: асист. (1977), доц. (1989), проф. (2001) каф. історії Росії, зав. каф. історії для гуманітарних факультетівтів (2001). Канд. дис. «Первый этап освободительного движения в России в исследованиях историков Советской Украины (1917–1980 г.г.)» (1984), докт. дис. «Рух декабристів: історіографія проблеми (1917 – середина 1930-х років)» (1997). Досліджує проблеми історіографії, бібліографії, історії України, Росії, краєзнавства. Організатор і керівник міжн. конференцій «Декабристські читання» (1987–2005, ред. 10 вип. зб. матеріалів і тез). Чл. спец. вч. ради Д 26.001.20 та спец. вч. ради ІЖ Київ. ун-ту. Чл. ред. колегій ряду видань іст. профілю.

Читати далі >



Калакура Ярослав Степанович

  • Останні зміни:
24.09.1937

Місце народження: с. Рудники, тепер Підгаєцького району Тернопільської області.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив іст. ф-т Чернів. ун-ту (1963), асп-ру Київ. ун-ту (1968). Вчителював. Від 1964 викл., доц. Івано-Франків. пед. ін-ту; був на громадській роботі: 1-й секретар Коломийського МК ЛКСМУ, зав. сектором вузів Відділу науки і навч. закладів ЦК КПУ, помічник секретаря ЦК КПУ; від 1972 у Київ. ун-ті: заст. з наук. роботи дир. ІПК викл. сусп. наук; з 1981 проректор з навч. роботи ун-ту, проф. (1981); у 1994–2003 зав. каф. архівознавства та спеіальних. галузей історичної науки. Читає навч. курси: «Історіографія», «Укр. історіографія», «Арх. система України», «Менеджмент арх. галузі», «Джерела з історії укр. державності», «Джерела з історії укр. руху опору» та ін. Канд. дис. «Коммунистическая партия Украины в борьбе за выполнение и дальнейшее развитие ленинских принципов социалистического соревнования (1959–1965 гг.) На матер. парторганизаций пром-сти зап. областей УССР» (1968), докт. дис. «Коммунистическая партия Украины в условиях развитого социализма. Историография» (1980). Ініціатор архівознавчих, джерелознавчих та історіографічних читань; видання міжвідомч. наук. збірника «Проблеми архівознавства та джерелознавства».

Читати далі >



Калінцев Юрій Олександрович

  • Останні зміни:
28.11.1949- 03.05.2003

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
Закінчив 1971 історичний ф-т Київ. ун-ту. У Київ. ун-ті: лаборант, старш. лаборант (1971), асист. (1975), старш. викл. (1980), доц. (1983) каф. історії КПРС для гуманіт. ф-тів. Викладав нормат. курси з історії України та спец. курси: «Політична історія ХХ ст.», «Історія сучасного світу», «Інтелігенція і політичні партії», «Демократичний студентський рух: історія і сучасність», «Політичні портрети». Канд. дис. «Деятельность революционных марксистов, большевистских организаций по вовлечению студенчества в борьбу против самодержавия 1900–1904 гг. (На материалах Украины)» (1979). Досліджував дем. рухи в Україні на початку ХХ ст., історію Київ. ун-ту, історію КПРС та теорет. спадщину В.І. Леніна. Брав участь у написанні підручників та навч. посібників для студ. та старшокласників.

Читати далі >



Каманін Іван Михайлович

  • Останні зміни:
11.09.1850- 11.01.1921

Місце народження: м. Димер Київської губернії, тепер Києво-Святошинський район Київської області.
Закінчив 1872 іст.-філос. ф-т Ун-ту св. Володимира. Учень В.Б.Антоновича та М.П.Драгоманова. У 1872–73 працював службовцем в установах. Від 1883 помічник бібліотекаря, дир. Київ. цн. архіву давніх актів (1903). Брав активну участь в діяльності багатьох наук. тов-в та організацій: Іст. тов-ва Нестора-літописця, Рос. військ.-іст. тов-ва, УНТ в Києві, Київ. Тимчасової комісії для розгляду давніх актів та ін. Автор численних досліджень і документ. публікацій з історії Росії та України, заг. історії, літературознавства, славістики, палеографії, дипломатії, архівознавства. Досліджував написи Звіринецьких печер. Брав участь у виданні «Архіву Південно-Західної Росії». Частину цих робіт відзначено преміями. Зокрема, книга «Палеографический изборник. Материалы по истории южно-русского письма XV–XVIII вв.» 1899 нагороджена Уваровською премією Петербурзької АН. У наук. дослідженнях знайшли своє відображення рос.-польс. і особливо укр.-польс. сусп.-політ., культурні та реліг. відносини XVІ–XVII ст. Увів у наук. обіг значну кількість фактографічного матеріалу, що був взятий із документальних джерел, які пізніше були знищені.

Читати далі >



Капелюшний Валерій Петрович

  • Останні зміни:
02.07.1963

Місце народження: с. Соболівка, Шполянського району, Черкаської області.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив 1985 історичний та 1998 юридичний ф-ти, докт-ру Київ. ун-ту. У Київ. ун-ті асист. (1987) , доц. (1996), проф. (2006) іст. ф-ту. У 1995–2005 декан юрид. ф-ту Академії праці і соц. відносин Федерації профспілок України. З жовт. 2006 зав каф. етнології та краєзнавства іст. ф-ту. Канд. дис. «Историография развития науки и ее связей с промышленным производством на Украине в 50-е – 80-е гг.» (1991), докт. дис. «Українська національна державність доби визвольних змагань 1917–1921 рр.: Історіографія» (2004). Сфера наук. інтересів – історія держави і права України, історія та історіографія історії України доби нац.-визвольних змагань 1917–21, укр. та заруб. етнологія. Голова спец. ради по захисту докт. і канд. дис. Д.26.001.01 (09.00.12 українознавство (історичні); 07.00.02 всесвітня історія; 07.00.05 етнологія). Засл. працівник освіти України (2003). Автор та співавттор понад 100 публікацій, статей до ЕСУ.

Читати далі >



Карабанов Михайло Михайлович

  • Останні зміни:
15.01.1944

Місце народження: с. Михейково Смоленської області, РФ.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив 1971 Дніпропетр. ун-т. 2002–03 зав. каф. української історії та етнополітики. Канд. дис. «Деятельность Коммунистической партии Украины по регулированию роста и улучшению качественного состава своих рядов (1959 – 1965 гг.)» (1977), докт. дис. «Коммунистическая партия Украины в 1985–1991 гг.: эволюция к политическому краху» (1992). Концепція закономірності краху партії більшовицького типу, обґрунтована і сформульована вченим в докт. дис. і ряді публікацій, знайшла схвалення науковців України. На неї роблять посилки автори дис. і монографій, що досліджують процеси формування багатопартійності і реформування політ. системи в Україні. З 1988 в. о. позаштат. консультанта Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, нац. меншин і міжнац. відносин. Кер. наук.-досл. роботи «Історичні та етнічні засади розвитку української нації в ХХ столітті» (1997–2000). У 1997 за навч. посіб. «Гомін віків» присуджено ун-тську премію імені Тараса Шевченка.

Читати далі >



Карпеко Олександр Олександрович

  • Останні зміни:
16.11.1891- 01.01.1969

Місце народження: м. Кролевець Чернігів. губ., тепер Сум. обл. .
Ректор КІНО. 1910–14 навчався на відділі класичної філології Ніжин. Іст.-філол. ін-ту. Викл. діяльність розпочав у роки І світ. війни в Острогорській гімназії Воронез. губ.

Читати далі >



Карсим Інна Анатоліївна

  • Останні зміни:
22.12.1970

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Закінчила 1993 історичний ф-т, 2002 асп-ру Київ. ун-ту. Працювала в ІА та Ін-ті історії НАН України (1993–96), Нац. заповіднику «Софія Київська» (2002–07). У київ. ун-ті: з 2005 асист. каф. археології та музеєзнавства іст. ф-ту. Викладає спецкурси з історії, теорії та практики музейної справи. Канд. дис. «Розвиток церковної археології та музейництва в Україні у другій половині XIX – на початку XX ст.» (2003).

Читати далі >



Касименко Олександр Карпович

  • Останні зміни:
23.06.1905- 13.01.1971

Місце народження: с. Велика Бурімка, тепер Чорнобаївського району Черкаської області.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор.
1926 закінчив ф-т соц. виховання Полтав. ІНО. Викладав історії в технікумах та вузах Полтави і Житомира (1926–41), брав активну участь у громадському житті. Під час ВВв працював у Чкалові зав. відділом пропаганди і агітації райкому партії, був лектором ЦК. Ред. журналу «Сучасне і майбутнє» (1945–47). Старш. викл. Київ. пед. ін-ту (1944–46), одночасно з 1945 старш. викл. Київ. ун-ту, зав. каф. історії міжн. відносин Київ. ун-ту (1946–51). Дир. Ін-ту історії АН УРСР (1947–64). Канд. дис. «Панська Польща – плацдарм боротьби Антанти проти Радянської Росії» (1946), докт. дис. « Русско-украинские взаимоотношения 1648-начала 1651гг» (1955). Заст. гол. ред. УРЕ (з 1964). Гол. ред. «Історії Києва» у 2-х тт., «Історії Української РСР» (1-й т.), «Наукових записок» Ін-ту історії АН УРСР (13 вип.). За участь в роботі над «Історією міст і сіл Української РСР» у 26-и тт.

Читати далі >



Катренко Андрій Миколайович

  • Останні зміни:
07.11.1938

Місце народження: с. Байбузи, тепер Черкаська область.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив 1956 Корсунь-Шевченківське пед. училище, 1961 історичний ф-т, 1967 асп-ру каф. історії УРСР Київ. ун-ту. Старш. наук. співроб. наук.-видавн. відділу Арх. управління при Раді Міністрів УРСР (1961–69). У Київ. ун-ті: старш. викл. (1969), доц. (1976), проф. (1995), зав. каф. давньої та нової історії України (1996). Канд. дис. «Революционное народничество конца 70-х – начала 80-х годов XIX в. на Украине» (1969), докт. дис. «Діяльність радикалів-демократів (народників) в Україні у 80-х роках XIX ст..» (1994). Коло наук. інтересів: історія України нового часу, сусп.-політ. рухи ХІХ ст. (укр. нац.-дем., радикально-дем. (народницький), земський, студ., робітн.), проблеми культури і науки тощо. Чл. редколегії низки період. видань: «Історичні джерела та їх використання», «Архіви України», «Вісник Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Серія історії». Автор бл. 200 праць.

Читати далі >



Качковський Михайло Миколайович

  • Останні зміни:
15.11.1939

Місце народження: с. Сабурівка Іллінецького району Вінницької області.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
Закінчив 1969 історичний ф-т Київ. ун-ту. 1967–68 методист навч. частини, викл. історії Київ. технікуму рад. торгівлі, 1968–71 зав. денним відділенням цього ж навч. закладу. У Київ. ун-ті 1974–84: асист. (1974), старш. викл. (1976), доц. каф. історії КПРС природн. ф-тів. Канд. дис. «Деятельность Коммунистической партии по дальнейшему укреплению творческого содружества работников науки и производства в 1966–1971 гг. (На материалах партийных организций Украины)» (1975). Досліджував діяльність парт. організацій України у галузі науки, підготовку наук. кадрів, впровадження наук. інновацій у виробництво.

Читати далі >



Кезма (Кезьма) Тауфік Гаврилович (Тауфік Джубраїл)

  • Останні зміни:
01.01.1882- 01.01.1958

Місце народження: м. Дамаск, Сірія .
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив рос. учительську семінарію у м. Назарет (Палестина), КДА (1906). З 1913 викладав церковно-слов’янську, грец., латину, давньо-єврейську, араб., турецьку, фарсі у вищіх навч. закладах Києва: 1913–15 позаштат. Викл. Київ. комерц. ін-ту. У Київ. ун-ті 1939–52, проф. (1948).

Читати далі >



Кертман Лев Єфимович (Хаймович)

  • Останні зміни:
01.09.1917- 30.11.1987

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: доктор історичних наук.
Наукове звання: професор.
Закінчив 1940 Київ. ун-т. 1937–38 викл. нової історії Київ. консерваторії, 1942–44 Казан. держ. ун-ту. У Київ. ун-ті: 1944–49 доц. каф. нової історії (сучас. назва каф. нової та новітньої історії зарубіжних країн) історичного ф-ту; доц. (1946). Читав загальний курс нової історії на іст., економучному ф-тах, спец. курси «Історія робітничого руху в Англії», «Історія зовн. політики Англії». Канд. дис. «Эволюция исторических взглядов Т.Н.Грановского» (1943) (наук. кер. акад. Є.В.Тарле), докт. дис. «Рабочее движение в Англии и борьба двух тенденций в лейбористской партии (1900–1914 гг.)» (1961). Став жертвою боротьби з космополітизмом у Київ. ун-ті в 1949 р., як наслідок – 26.03.1949 управлінням у справах вищої школи при Раді міністрів УРСР усунений від пед. та наук. діяльності через незабезпечений ним «відповідний ідейно-теоретичний рівень викладання курсу нової історії». Подальше наук. життя – бл. 40 років – пов’язане з Перм. держ. ун-том: проф., зав. каф. нової та новітньої історії Заходу.

Читати далі >



Кизя Лука Єгорович

  • Останні зміни:
08.02.1912- 29.12.1974

Місце народження: с. Жихове Чернігівської губернії, тепер Середино-Будського району Сумської області.
Науковий ступінь: кандидат історичних наук.
Наукове звання: доцент.
Закінчив 1940 Чернігів. учит. ін-т, 1948 Київ. пед. ін-т. У Київ. ун-ті 1951–56 старш. викл., доц. каф. історії СРСР. У 1951–56 голова правління Укр. тов-ва культ. зв’язків з закордоном. У 1956–59, 1964–67 заст. міністра вищої та середньої спец. освіти УРСР, у 1961–64 постійний представник УРСР при ООН. У 1959–61, 1967–74 старш. наук. співроб. Ін-ту історії АН УРСР. 1960–61 зав. відділом міжн. організацій та чл. колегії МЗС СРСР, 1961–64 постійний представник УРСР у складі Ради Безпеки ООН. Канд. дис. «Основные вопросы партизанского движения на Украине в период Великой Отечественной войны (1941–1945)» (1966). Надзвичайний і Повноважний посланник ІІ-го класу. У роки ВВв учасник партизанського та підпільного руху, комісар партизанського загону, згодом – з’єднання. Нагороджений орденами Богдана Хмельницького І ст. (04.01.1944), Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора та ін. Автор праць з історії партизанського руху.

Читати далі >




Персоналії 106 — 140 з 422
Початок | Поперед. | 2 3 4 5 6 | Наст. | Кінець Всі

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи