ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Історико-етнографічний гурток при університеті св. Володимира Історико-етнографічний гурток при університеті св. Володимира

Заснований з ініціативи М.В.Довнар-Запольського на іст.-філол. ф-ті 1903. Його головою було призначено проф. М.В.Довнар-Запольського. За весь час свого існування гурток налічував 103 особи. Серед 9 існуючих при ун-ті св. Володимира студ. гуртків цей був найпопулярнішим. До його складу в перші роки входили студ. всіх ф-тів, яких цікавили іст.-етногр. проблеми. Згодом чл. гуртка були виключно студ. іст.-філол. ф-ту, що пояснюється зміною напряму його діяльності – з широкої вона стала вузькоспеціалізованою. Спочатку гол. завдання членів гуртка полягало у дослідженні соц. історії та господарства Москов. Русі ХVІ–ХVII ст. Укр. проблематика у Рос. імперії на початку XX ст. була неактуальною, а часто і забороненою. 1911 при гуртку створений Археол. музей. Робота у гуртку проводилась у формі виступів його членів з доповідями та подальшим їх обговоренням, для підготовки яких студ. працювали у б-ках, архівах, музеях або брали участь у археол. розкопках. Згодом доповіді друкувалися в УИ, а з 1913 у зб. праць гуртка та ін. виданнях. У доповідній записці М. В. Довнар-Запольського, направленій міністру народної освіти у 1915, зазначалося, що членами гуртка за 12 років роботи опубліковано більше 50 наук. праць. Наук. школа, що сформувалася на основі студ. університетського гуртка, продовжила кращі традиції школи В.Б.Антоновича як в основних принципах методології (екон. матеріалізм), так і в тематичному плані (вивчення господарства окремих територій Росії). З лібералізацією політики царського уряду, яка почалася у 1905, тематика наук. гуртка змінилася. Ряд доповідей його членів було присвячено історії Київ. Русі. Так, у 1905–07 В.С.Оголевець підготував доповідь «Изучение вопроса об экономическом быте Киевской Руси», І.М.Альтшулер у 1908–09 та 1909–10 виступив із доповідями «Былины как юридический памятник древней Руси» та «Черты княжеской власти по древнерусским сказанням былинным». Зросла кількість чл. гуртка, які досліджували проблеми історії України. Так, Єрофіїв у 1904/05 навч. році виступив із доповіддю «О малорусских думах», Д.І.Дорошенко у 1908/09 – «О деятельности Максимовича», Магура у 1909/10 – про «Выборы малороссийских депутатов в Екатерининскую комиссию», Пахаревський у 1909/10 та 1910/11 – про «Полковую старшину» та про «Козацкий полковой суд», П.В.Клименко у 1911/12 навч. році доповів про організацію західно-руських цехів, а Ф.Л.Ернст – про перші набіги кримських татар на Україну. У 1912/13 проблемами історії України займалися І.Ф.Ковба, який досліджував селянське землеволодіння Піщанської сотні Переяславського полку по Рум’янцевському опису, та В.О.Романовський, який вивчав землеволодіння Чернігів. полку у XVII—XVIII ст. Отже, члени наук. іст.-етнограф. гуртка при ун-ті св. Володимира поряд із соц.-екон. історією Москов. Русі досліджували також історію Київ. Русі, Лівобережної України (Гетьманщини) та ін. проблеми історії України. Фактично у студ. іст.-етногр. гуртку проводилася наук. підготовка молодих вчених. Керівник гуртка намагався розширити коло його учасників, домагаючись дозволу на продовження роботи у ньому як випускників Київ. та ін. ун-тів, так і слухачок ВЖК. Крім студ. і випускників Київ. ун-ту, були в гуртку і випускники Париз. та Берлін. ун-тів, які займалися тут рос. історією. Протягом багатолітньої діяльності гуртка з нього вийшли відомі вчені: П.П.Смірнов, Б.Г.Курц, М.Ф.Яницький, П.В.Клименко, В.О.Романовський, Н.Д.Полонська-Василенко, Є.Д.Сташевський, В.М.Базилевич, М.І.Ясинський, В.Ю.Данилевич, І. Ф.Ковба, Д.І.Дорошенко, Ф.Л.Ернст та ін. Після остаточного встановлення в Києві влади більшовиків ставлення до М.В.Довнар-Запольського змінилося. У 1920 він назавжди залишив Київ і переїхав до Харкова. Тоді ж було реорганізовано ун-т, а діяльність гуртка припинено. Осн. праці: Сборник статей студентов историко-этнографического кружка. К., 1913-14. Вып. 1-3. Л-ра: Отчет о деятельности историко-этнографического кружка за 1911-12 учебный год // УИ. К., 1914. Кн.10-11; Герасименко Н. Історична спадщина М.В.Довнар-Запольського (1864 – 1934) // УІЖ. 2003. № 6; Круглова Л. Внесок Товариства Нестора-літописця у створення студентського історико-етнографічного гуртка // Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць. К., 2003. Вип.15. Арх.: ДАК. Ф.16. оп.465, 469. В.П.Капелюшний, О.П.Гончаров

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи