ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Хірургії теоретичної з офтальмологією і госпітальною клінікою кафедра Хірургії теоретичної з офтальмологією і госпітальною клінікою кафедра

Організована 1847 р. на чолі з Х.Я. Гюббенетом. Разом з хірургією викладались основи офтальмології, судової медицини і венерології; об’єднання цих дисциплін на той час відповідало програмі на мед. ф-тах. Каф. мала клінічну базу (64 ліжка) у Київському військовому госпіталі. Обсяг і рівень хірургічної допомоги в цій клініці був значно нижчий, ніж у хірургічній факультетській клініці. За 1847-65 рр. було виконане лише близько 70 оперативних втручань. В той же час в роки рос.-турецьк. війни (1854-56) у Севастополі, де Х.Я. Гюббенет брав участь разом з групою студентів-медиків випускного курсу, було опероване понад 3000 поранених. У 1861-68 на каф. працював Ю.К. Шимановський. В ці роки він розробив та удосконалив низку пластичних операцій на ліктьовому і колінному суглобах. У 1870 на каф. за рекомендацією М.І. Пирогова обрано М.В. Скліфософського. Нетривала діяльність його в Ун-ті суттєво вплинула на розвиток київської хірургічної школи. Ним розроблені й описані нові операції з приводу зобу, холециститу, резекція язика, шов січового міхура та ін. 1872 клініку очолив досвідчений клініцист і талановитий оператор С.П. Коломнін. Він вперше в Росії в клінічних умовах виконав перев’язку сонної артерії, новаторські впроваджував антисептику, досліджував проблеми переливання донорської крови, питання військово-польової хірургії та ін. В 1875-83 професором клініки призначено О.С. Яценка, у 1882 – її керівник. Йому належить успішна модифікація методу вільної пересадки шкіри за Реверденом та широке впровадження цієї операції. З 1883 до 1902 каф. очолював Ф.К. Борнгаупт. Його лекції відрізнялися чіткістю та ясністю, у лікувальній практиці застосовував широку ерудицію та досвід. З 1903 до 1911 каф. керував М.М. Волкович, ним вперше у практиці київської хірург. школи здійснені операції на жлвчовиводних шляхах при жовчокам’яній хворобі, виконав першим у Росії екстирпацію гортані при раці, новаторські оперував пошкодження легенів, шлунку, стравоходу. Об’єднав отіатрію і ларингологію в єдину клінічну дисципліну, що було важливим етапом у розвитку оториноларингології. Одним з перших в Україні плідно працював над розробкою методів хірургії хребта і торакальної хірургії. 1912 Рада ф-ту обрала О.П. Кримова керівником каф. госпітальної хірургії. В стінах Ун-ту розгорнувся його талант хірурга-клініциста, педагога, вченого і громадського діяча. Він очолював каф. до 1923 р. вже у складі Київськ. мед. ін-ту. Л-ра: Ист.-статистические записки об ученых и учебно-вспомогательных учреждениях Имп. Ун-та Св. Владимира / Под. ред. В.С. Иконникова. К., 1884; 160 років Національному медичному університету ім. О.О. Богомольця (1841-2001). К., 2001 І.В. Пасько

Яценко Олександр Степанович

  • Останні зміни:
04.03.1842- 05.10.1897

Місце народження: м. Сімферополь.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
1867 закінчив мед. ф-т Ун-ту св. Володимира. Певний час працював земським лікарем у Херсон. губ. 1871 захистив докт. дис., з 1873 – приват-доц. і з 1875 – доц. по каф. хірургії Ун-ті св. Володимира. З 1882 проф. каф. теорет. хірургії, довголітній зав. Київ. військ. шпиталю. З 1875 консультант Києво-кирилівських богоугодних закладів. Учасник північноамер. і франко-прус. воєн. Один з піонерів пласт. хірургії, опрацював метод вільного перещеплення шкіри, провів першу в країні операцію гастрономії.

Читати далі >




Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи