ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Комсомольська організація Комсомольська організація

Створена 1933. Першим секретарем комітету комсомолу ун-ту призначений О. П. Маркевич. До поч. ВВВ його також очолювали В. Кононович, Я. Симон, Зільберштейн, Ф. Ященко. Структурно комсомол. орг. поділялась на унів., факульт., курсові та групові осередки. Щороку проводились заг.-унів. звітні збори, двічі на місяць – збори низових осередків. Раз на кілька років відбувались унів. комсомол. конф. за питаннями практ. та агітаційно-пропаганд. роботи ЛКСМ України. Перша відбулась 31.10.1938. Очолював роботу унів. комітет ЛКСМ України зі змінною структурою. У 1950-ті його чисельність становила 12 осіб, які працювали у 6 секторах; в другій пол. 1970-х 27 осіб очолювали 15 секторів. Осн. масу чл. комсомол. орг. становили студенти й асп. У трав. 1941 чл. комсомолу в ун-ту було 3180 чол. У повоєнні роки чисельність комсомольців зростала пропорційно до збільшення числа студентів: 1947 – 1,7 тис. осіб (50% від заг. кількості студентів), 1957 – більше 5 тис. (80%), 1983 – 11,7 тис. Очільниками в різні роки були О. Бандура, В. Будкін, П. Кононенко, Л. Губерський, В. Литвицький, В. Шевченко, М. Томенко та ін. План ідейно-вих. роботи комітету затверджувався парт. орг. ун-ту та ЦК ЛКСМ України за такими напрямами: 1) політ. навчання – залучення комсомольців і позапарт. до гуртків (політшкіл) з вивчення марксизму, виховання канд. у чл. партії. 1935 р. працювало 8 таких груп (213 осіб), 1937 їх було вже 83. Якість роботи цих шкіл була незадовільною через нецікавість тем, їх повторюваність. Працювали в ун-ті школа комсомол. активу, каб. комсомол. політ. освіти. Проводились політінформації, диспути з актуальних питань поточної політики, лекторії, теорет. конф., тематичні збори, семінари, бесіди. Напрями роботи залишались сталими, набуваючи лише нов. форм. Політшколи 1930-х змінили ленін. уроки, студ. наук.-теорет. конф. – вечори «запитань і відповідей». Для контролю ідеол. підготовки молоді провадились «Ленін. заліки» з поточних проблем парт. життя країни. У другій пол. 1980-х було створено Центр політ. психології і молодіж. проблем, який провадив різноманітні опитування викл. і студентів щодо нагальних проблем розвитку вузу і країни в цілому; 2) наук.-академ. робота: питання підвищення успішності студентства – одне з гол. Використовувалися різні методи впливу на «боржників»: нагородження найкращих студентів значком «Відмінник навчання» (з 1968); критика у стінній газ. «Студ. комсомол. прожектор»; ленін. огляд-конкурс на «кращу групу ун-ту» (з 1977); матеріальне заохочення – турист. путівки по «місцях бойової та труд. слави» СРСР; 3) «оборонна» робота, підготовка до складання військ.-техн. іспитів (стрибків з парашутом, нормативів ГПО, створення спец. груп медсестер). У 1970–80-ті це поєднувалося з патріотичним вихованням – турист. походами по місцях бойової слави, зустрічами з воїнами Рад. армії, ветеранами ВВВ; 4) кер. в якості вожатих піонерськими орг. у київ. школах та дит. таборах відпочинку. Цей напрям об’єднували з наук. роботою: в ун-ті працювали наук. гуртки для юнацтва, хімічний та фізичний ф-ти з 1960-х проводили щорічні олімпіади для школярів, з ініціативи філологічного ф-ту на базі 124 сш м. Києва була створена Мала Академія наук; 5) культ.-мас. робота: комсомол. орг. відповідала за худ. самодіяльність і спорт. орг. Раз на кілька років проходили фестивалі КДУ. Особливу увагу приділяли вихованню смаків молоді, боротьбі з проявами «буржуазної» культури. Наприклад, протягом 1950-х активно засуджувались «стиляги», проводились спец. комсомол. збори «Поговоримо про культуру, поведінку, про смаки і манери нашої молоді». У бер. 1957 створили комсомол. патрулі для наведення порядку в ун-ті, рейдів на допомогу міліції тощо. Популярними були так звані комсомол. «четверги», «п’ятниці» – вечори, на які запрошувались громад. і культ. діячі респ., СРСР, заруб. гості. У 60–80-ті в ун-ті існував кіноклуб, де демонструвались новіт. рад. худ. й докум. фільми та відбувалось їх обговорення. З кінця 1960-х працював студ. молодіж. клуб, що об’єднав усі напрями культ.-мас. роботи. Чл. спец. агіткол. читали лекції, здебільшого політ. спрямування, для різних орг. і груп населення. Як і комуністи, комсомольці КДУ активно залучались до проведення політ. кампаній, як-от агітації під час виборів до Верховної Ради УРСР, місц. рад тощо, виступали ініціаторами проведення так званих «суботників» і «недільників», були осн. виконавцями шефської роботи у радгоспах Київ. та Житомир. обл. Були укладені договори про співроб-во також з київ. п-вами «Арсенал», «Більшовик», «Ленінська кузня», «Транссигнал», «Червоний гумовик», швейною фабрикою ім. Смирнова-Ласточкіна. 1974 створений ф-т громад. професій: підготовка лекторів-пропагандистів, організаторів комсомол. роботи, піонервожатих та організаторів позакласної роботи, худ. самодіяльності, громад. інструкторів та суддів з різних видів спорту тощо. Великої популярності серед молоді з 1960-х набули студ. будівельні загони. Перші були заг.-унів., створювались на конкурсній основі і працювали на цілинних землях Казахстану (1962., м. Аркалик Кустанай. обл., 287 студентів). У наступні десятиліття рух став масовим: будівельні загони були на кожному ф-ті (1977 на 18 ф-тах створено 61 загін, що об’єднав більше 1,5 тис. осіб), київ. студенти працювали на різноманітних будовах УРСР, Казахстану, Тюмені, виїздили за кордон, у країни «нар. демократії» – Польщу, Угорщину, Чехословаччину, НДР. Протягом 1980-х щорічно формувалось 40 студ. загонів, які працювали по всій території країни: на буд-вах Зх. Сибіру, Далекого Сходу, Байкало-Амурській магістралі, Чорнобильської АЕС та ін. У 1960-1980-ті традиційним для ун-ту був обмін студ. групами із соціаліст. країн (насамперед, Чехословаччини, Німеччини, Болгарії, Угорщини), з молодіж. орг. вузів-побратимів. Заг.-політ. криза в СРСР другої пол. 1980-х спричинила значне зменшення авторитету парт. орг. в КДУ. Студ. молодь була в авангарді сусп.-політ. життя вузу: поширення в ці роки набули різні неформальні студ. об’єднання, наприклад, «Громада», Укр. студ. спілка. У жовт. 1990 у Києві розпочався студ. страйк, активними учасн. якого були й студенти КДУ. Ці події засвідчили фактичне припинення діяльності комсомол. орг. в ун-ті. Офіційно вона припинила своє існування у верес. 1991 після завершення роботи ХХІІ надзвичайного з’їзду ВЛКСМ. О. В. Ляпіна

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи