ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Музей старожитностей університету св. Володимира Музей старожитностей університету св. Володимира

Від часів свого заснування ун-т стає центром з виявлення, збирання та вивчення пам’яток археології. Цьому сприяла активна діяльність у галузі вивчення старожитностей М.О. Максимовича, Є.О. Болховітінова, М.Ф. Берлінського, В.Ф. Циха, І.Я. Нейкірха та ін. Викладачі ун-ту входили до складу першого в Києві іст. тов-ва під назвою «Тимчасовий комітет для розшуку старожитностей», заснованого 1835 за ініціативою М.О. Максимовича, і яке мало на меті проведення археол. розкопок на території міста та його околиць. У відповідь на клопотання «Тимчасового комітету» протягом 1836–37 в ун-ті було організовано Музей старожитностей – один з перших в Україні та перший у Києві. Займався його облаштуванням і був першим завідувачем до 1838 київ. археолог-аматор, що розкопував Десятинну церкву та Золоті ворота, К.А. Лохвицький. За майже столітню історію Музею ним опікувались та поповнювали його фонди, що на початку ХХ ст. налічували вже понад 11 тис. одиниць зберігання, викладачі ун-ту: О.І Ставровський, Я.Я. Волошинський, А.І. Линниченко, В.Б. Антонович, Ю.А. Кулаковський, Н.Д.Полонська-Василенко, В.Ю. Данилевич. Колекції музею поповнювались за рахунок археол. досліджень університетської професури, через придбання ун-том окремих раритетів та завдячуючи безоплатній передачі Музею власних колекцій київ. колекціонерами. Так, 1853 київ. губ-р, відомий дослідник місцевої старовини І.І. Фундуклей подарував музею власну колекцію, що налічувала 537 предметів, значними були пожертви й членів ІІІ та ІХ Археол. з’їздів, що проходили в ун-ті до спеціально влаштованих Музеєм виставок. Вагомий наук. здобуток також склали предмети, знайдені під час археол. розкопок курганів Переп’ятихи, Оленівки, Трьох братів на Білокняжому полі, проведені проф. М. Д. Іванішевим, матеріали з досліджень у Київ., Волин., Поділ. губ. і на Кавказі проф. В.Б.Антоновича та ін. При музеї також було організовано спец. б-ку та впорядковано чисельне зібрання старовинних мап, планів і малюнків. Музей активно використовувався у навч. процесі, сприяв фаховій підготовці студ., а у вихідні був відкритий для пересічних киян. Після закриття університету 1920 збірку Музею старожитностей було розформовано по інших музеях і виставках. Значна частина університетської археол. колекції нині увійшла до фонду Нац. музею історії України. Л-ра: Линева Е.А. Предпосылки и история зарождения отечественной археологии // Vita Antiqua. 1999. № 1; Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомогательных учреждениях Императорского университета Св. Владимира (1834-1884) / под ред. Проф. Иконникова В.С. К., 1884; Франко О.О. Огляд фонду музею старожитностей при Київському університеті св. Володимира (науковий архів Інституту археології АН УРСР) // Археологія. 1991. № 1; Данилевич В. Проф. В.Б. Антонович та Археологічний Музей ІНО // Син України: Володимир Боніфатійович Антонович (упорядники В. Короткий, В. Ульяновський). Т. 2. К., 1997. Арх.:НА ІА НАНУ. Ф.13. Спр. 64-67, 81-82, 94-97. Л.Г. Самойленко




Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи