ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Альошин Павло Федотович

28.02.1881- 07.10.1961

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: доктор архітектури.

Дійсний чл. Академії архітектури УРСР (1945). Педагог-мистецтвознавець, теоретик архітектури. Після навчання у рисувальній школі М. Мурашка, закінчив Ін-т цивільних інженерів (1904) і АМ (1917) в С.-Петербурзі зі званням художника-архітектора. 1900 і 1902 відряджений Академією до Зх. Європи для ознайомлення з архітектурою Австрії, Франції, Німеччини, Англії, Італії та Греції. В С.-Петербурзі виконував замовлення на буд-во споруд торг.-пром. призначення, зокрема ним побудовані у неокласик. стилі будинок “Т-ва Бажанова і Чувалдіної» (1907-09, інтер’єри за участю М.Реріха і М.Врубеля). С.-Петерб. період А. відзначений також його працями в галузі теорії модерн. архітектури, зокрема розробкою принципів буда споруд громад. призначення. Брав участь у IV з’їзді рос. зодчих в С.-Петербурзі (1911). У 1918-20 працював гол. архітектором Києва, 1922–24 – київ. губ. архітектором. З 1921 – проф. архітектури, згодом Худ. ін-тів. У 1945 обраний першим віце-през. Академії архітектури УРСР. Брав участь у побудові у 1940 гуманітарного корпусу університету (тепер – Наукова бібліотека ім. М. Максимовча). Протягом 1944-54 керував відбудовою зруйнованого війною голов. корпусу Київ. ун-ту, обсяг руйнування якого внаслідок вибухів та пожежі в лист. 1943 становив згідно висновку Експерт. ради – 68,76%. При детальн. огляді будівлі, в якому А. брав участь, виявлено 5 центрів вибуху в різноманіт. частинах споруди і в цих місцях встановлено особливо значні руйнування цегляних стін і склепінь. Будівля Гол. корпусу Київ. ун-ту представляла собою «цегляну коробку», майже повністю згорілу. З метою відродження Київ. ун-ту було прийнято постанову уряду УРСР від 20.XII.1945 за №2043 «Про розроблення Генплану відновлення і буд-ва університет. містечка». А. був призначений його гол. виконавцем. Крім відновлення Гол. корпусу було заплановано масштабну реконструкцію всієї території, що лежить ун-ту в межах вул. Володимирської, бул. Т. Шевченка, Ботанічного саду і вул. Л.Толстого. Більшість київ. архіт. творів А. належить до неокласик. стилю (будинок Пед. музею, 1909–11, по вул. Володимирській, 57; будинок Ольгінської гімназії, 1914–27, по вул. Богдана Хмельницького, 15, нині належить НАНУ; житлов. будинок по вул. Виноградній, 20). Конструктивіст. тенденції простежуються у архітектурі будинку лікарів по вул. В. Житомирській, 17 (1928–30). Осн. праці: О библиотеке архитекторов Викентия Ивановича и Александра Викентьевича Беретти в Киеве // Архитектурно-художественный еженедельнник, 1916. №18; Про офарблення фасаду Київського університету // Соц. Київ, 1933, №5-6; Батько і син Беретті // Архітектура радянської України, 1938, №3. Л-ра: Ясієвич В.Є. Київський зодчий П.Ф. Альошин. – К., 1966; Павло Федотович Альошин: Бібліографічний покажчик. К., 2000; В.В. Вечерський. Альошин Павло Федотович // ЕСУ. К., 2001. Т.1. Арх.: ЦДАМЛМ. Ф.8 (Особ. фонд П.Ф.Альошина). Оп.1. Спр. 165-169.

Автор: І.В. Пасько

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи