ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Ізбеков Володимир Олексійович

20.07.1881- 20.03.1963

Місце народження: с. Погромне Астраханської губ. (тепер Волгоград. обл.).
Науковий ступінь: доктор хімічник наук.
Наукове звання: професор.
Остання займана посада: завідувач кафедри неорганічної хімії, професор.

Чл.-кор. АН УРСР. 1902 закінчив духовну семінарію, 1909 – хім. відділення фіз.-мат. ф-ту Тартуського (Юр’ївського) ун-ту, отримав ступінь канд. хімії. З 1909 – лаборант, 1913 – асист., викл., з 1928 – проф. каф. неорг. хімії КПІ, де працював до ВВВ. У Київ. ун-ті: 1933-41 – очолював каф. неорганічної хімії, після ВВВ – 1944-50 – зав. каф. неорг. хімії. 1942 викладав хімію в Житомир. сіл.-госп-му ін-ті, 1943 працював в Ін-ті хімії. Одночасно з часу заснування в Києві (1923) дослідн. каф. хімії був її дійсним чл. З перетворенням каф. в Ін-т хімії АН УРСР призначений зав. сектором неорг. хімії (до 1939), 1945-52 – зав. лаб. рідкісних металів ІЗНХ АН УССР. 1944-50 – зав. каф. КПІ. Ступінь канд. хім. наук затверджено кваліф. комісією ВУАН (1935). Звання проф. присвоєно Держ. кваліф. комісією (1935) й Вищою кваліф. комісією (1937). Обраний чл.-кор. АН УРСР (1939). Лауреат премії Комітету з хімізації нар. госп-ва СРСР (1930). Проводив НДР та викладав у Київ. ун-ті заг. курси «Неорг. хімія», «Фіз. хімія». Підготував 10 канд. наук. Сфера наук. діяльності: електрохімія розплавлених солей та хім. переробка мінеральної сировини й вилучення рідкісних металів з відходів вир-ва. Досліджував електролітну природу, властивості розплавлених і рідких за звичайних умов сольових систем; хім. взаємодію солей в розплавах, а також зміни рядів напруг металів в розплавлених системах порівняно з водними розчинами. Вперше показав залежність електрохім. ряду напруг металів від розчинника, а також установив зв’язок між потенціалами розкладу та теплотою утворення відповідних сполук. Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1948), медалями. Автор 30 наук. праць, у т.ч. статей у вітч. та інозем. журн. Осн. праці: Aluminiumbromid als Lösungsmittel. Zeit. für angew. Chem. 71, 1911; Розчин в алюмінійному броміді і термічний аналіз. К., 1925; Современное состояние учения о расплавненных солях. К., 1936. Л-ра: Українська радянська енциклопедія. В 12-ти т. К., 1979. Т. 4; Національна академія наук України. 1918-2008. Персональний склад. К., 2008. Арх.: КНУ імені Тараса Шевченка, 1950, спр. 18 - ПВС.

Автор:

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи