ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Офтальмологічної факультетської клініки (очних хвороб) кафедра Офтальмологічної факультетської клініки (очних хвороб) кафедра

Каф. заснована у вересні 1869, к-ка очних хвороб ун-ту – у березні 1870. Першим зав. каф. очних хвороб і директором к-ки став проф. О.В. Іванов. Лекції з офтальмології читали по 3 години на тиждень ІІІ та IV курсах. Клініка мала амбулаторію та стаціонар на 10 ліжок. З 1881 до 1903 каф. очолював проф. А.В. Ходін. В цей період офтальмологію викладали на IV і V курсах. Студенти слухали 70 двогодинних лекцій, а також були кураторами хворих з обов'язковим захистом історій хвороб, що було нововведенням проф. А.В. Ходіна. Очну клініку було розширено з 10 до 25 ліжок, одержано амбулаторію, окрему аудиторію для читання лекцій, побудовано очну операційну. З 1884 проф. А.В. Ходін почав видавати в Києві перший російськ. офтальмолог. журнал "Вестник офтальмологии" (продовжує видаватися у Москві і залишається осн. журналом офтальмологів країн СНД). Праці А.В. Ходіна присвячені виченню питань рефракції ока, світловідчуття, кольоровідчутгя, фізіології очних м'язів, клініки очних хвороб. І досі актуальна його докт. дис. "Про точку обертання в очах з різною рефракцією". У 1903-18 каф. очолював проф. О.Ф. Шимановський. 1909 він ввів обов'язкові для студентів практ. заняття, де вони засвоювали клін. методи дослідження ока, займалися клін. розбором хворих і написанням історій хвороб. Праці О.Ф. Шимановського присвячені вивченню проблеми пересадки рогової оболонки. В 1893 він перший в Росії зробив повну гомопластичну пересадку рогівки, взявши трансплантант з ока, видаленого у хворого на глаукому. Вперше у світі в 1911 він зробив трьом пацієнтам пересадку переднього відділу ока - операцію, яка і нині є екстраординарною. Цією операцією О.Ф. Шимановський передбачив досягнення сучасн. трансплантології. Він перший вказав на можливість використання для пересадки трупної рогівки, збереженої при зниженій температурі. З 1919 по 1921 каф. завідував його учень — проф. І.Ю. Руберт. Л-ра: Макаренко І. М., Полякова І. М. Біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (1841-2001). К., 2001; 160 років Національному медичному університету ім. О.О. Богомольця (1841-2001). К., 2001. І.В. Пасько

Іванов Олександр Володимирович

  • Останні зміни:
04.04.1836- 28.10.1880

Місце народження: Таврійська губернія.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: ординарний професор.
Один із засновників Київ. офтальмол. школи. 1859 закінчив мед. ф-т Моск. ун-ту. Працював у Вюрцбурзі в лаб. Г.Мюллера, згодом у клініках – Г. Кнаппа (Гейдельберг), О.Пагенштехера (Вісбаден) та Ф.Артля. 1867 у С.-Петерб. МХАзахистив докт. дис. «Материалы для нормальной и патологической анатомии хрусталика». У тому ж році призначений лікарем очного відділення Київ. військ. госпіталю. З 1869 – екстраордин., а з 1875 – ордин. проф. Ун-ту св. Володимира. В 1869 очолив засновану ним каф. очних хвороб ун-ту. Одночасно, з 1870 – дир. щойно відкритої очної клініки.

Читати далі >



Караваєв Володимир Опанасович

  • Останні зміни:
20.07.1811- 15.03.1892

Місце народження: м. Вятка (суч. Кіров), РФ.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: заслужений ординарний професор.
1831 закінчив мед. ф-т Казан. ун-ту. Працював ординатором в С.-Петерб. сухопутному госпіталі (1832-33) і Маріїнській лікарні (1833-34). Згодом вивчав хірург. практику в Берлін. і Геттінген. ун-тах. 1836-38 працював у Дерпт. ун-ті під кер. М. Пирогова. 1838 захистив докт. дис. «De phlebitide traumatica» («Про травматичне запалення вен»). 1840 призначений проф. Ун-ту св. Володимира. У 1841-42 з наук. метою відвідує Відень, Лондон, Париж та ін. 1841-91 – проф., з 1865 – засл. проф. Засн. і кер. каф. факультет. хірург. клініки (1844-82). Засн. першої в Рос. імперії та в Україні клініки очних хвороб (1844) на базі мед. ф-ту ун-ту. Викладав опер. і теорет. хірургію, офтальмологію, енциклопедію та методологію медицини. Займався пластич. хірургією, опер. лікуванням очних хвороб.

Читати далі >



Левитський Михайло Андрійович

  • Останні зміни:
03.11.1871- 03.03.1942

Місце народження: с. Городнище, Київ. губ. (тепер м. Городище Черкаської області).
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
Проф. Київ. жін. мед. ін.-ту, зав каф. офтальмології (1922-41), декан (1922-26) і проректор (1926-30) Київ. мед. ін-ту; проф. і дир. Київ. ін-ту вдосконалення лікарів. Розробив методику хірург. втручання на оці та його придатках. Автор більше як 30 праць. Заклав основи укр. школи офтальмологів, був проф. укр. лектури, першим почав викладання офтальмології укр. мовою, опрацював укр. мед. термінологію.

Читати далі >



Руберт Іван Юлійович

  • Останні зміни:
25.05.1874- 01.11.1934

Місце народження: м. Москва.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
Учень О.Ф. Шимановського. Закінчив мед. ф-т Юріївського (нині – Тартуський) ун-ту (1899), де захистив дис. на здобуття вч. ст. д-ра медицини «О заболеваниях глаза при лепре». У 1904-08 працював у заснованій ним очній лікарні м. Звенигородка Київської губ., про діяльність якої опублікував брошуру. З 1907 – дійсний член Київ. офтальмологічного тов-ва. Низку наук. досліджень патолого-гістологічного спрямування виконав під керівництвом проф. В.К. Високовича на каф. патолог. анатомії (1908-12). З 1922 – зав. каф. очних хвороб Ризького мед. ін-ту.

Читати далі >



Ходін Андрій Васильович

  • Останні зміни:
05.09.1847- 10.02.1905

Місце народження: м. Москва.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: ординарний професор.
Закінчив С.-Петерб. МХА (1871) 1873 захистив дис. на здобуття вч. ст. д-ра медицини «К вопросу о точке вращения в глазах различной рефракции». Основні наукові праці присвячені кольоро- і світловідчуттю, фізіології очних м’язів та різноманітним клінічним проблемам.

Читати далі >



Шимановський Олександр Федорович

  • Останні зміни:
04.05.1860- 06.05.1918

Місце народження: м. Москва.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
Закінчив мед. ф-т Ун-ту св. Володимира (1884). Учень А.В. Ходіна. 1895 захистив дис. на здобуття вч. ст. д-ра медицини «О скиаскопии» (1895). Наукові праці присвячені удосконаленню і розробці операцій при очних захворюваннях.

Читати далі >




Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи