ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Кіпріанов Андрій Іванович

16.07.1896- 29.09.1972

Місце народження: с. Руські Тишки Харківської губернії (Російська імперія), тепер Харків. обл..
Науковий ступінь: доктор хімічних наук.
Наукове звання: професор.
Остання займана посада: професор, завідувач кафедри орг. хімії.

Кіпріанов Андрій Іванович (16.07.1896, с. Руські Тишки Харківської губернії (Російська імперія), тепер Харків. обл. – 29.09.1972, м. Київ), хімік-органік, д-р хім. наук, проф., акад. АН УРСР. 1919 закінчив хім. ф-т Харків. ун-ту, асп-ру ІНО (наук. кер. К.А. Красуський). З 1922 викладав в ІНО та Ін-ті прикладної хімії. 1929 – зав. каф. орг. хімії Ін-ту прикладної хімії. З 1930 – доц., 1936 – дир. НДІ хімії, 1938 – зав. каф. техн. хімії відтвореного 1933 Харків. ун-ту. З 1942 – дир. об’єднаного ін-ту хімії АН УРСР в евакуації. У Київ. ун-ті: 1944-61 – зав. каф. органічної хімії. 1945-60 – дир. ІОХ АН УРСР. Присвоєно без захисту дис. наук. ступінь канд. наук за дослідження в галузі органіч. сполук – ціанінів (1934). Докт. дис. «Окраска и строение цианиновых красителей» (1940). Обраний чл.-кор. АН УРСР ще до захисту дис. (1939), акад. АН УРСР (1945). У Київ. ун-ті читав курс органіч. хімії. Серед його учнів акад. НАН України Ф.С. Бабичев, 14 д-рів, 42 канд. наук. Сфера наук. діяльності: дослідження в галузі органіч. сполук. Видатний теоретик органіч. хімії, засн. школи з ціанінових барвників. Дослідив на прикладі ціанінових барвників вплив структурних особливостей на колір органіч. сполук, зміну кольору барвника залежно від розчинника (1937). Отримав високоефект. фотосенсибілізатори для кінофотопром-сті в ряду ціанінових барвників (1942). Відкрив явище взаємодії хромофорів у бісціанінових барвниках (1964). Сформулював та розвинув фундамент. положення теорії кольору. Завжди поєднував наук. дослідження з їх практ. застосуванням. Розробив способи використання відходів у вироб-ві продуктів хлорування бензену та нафталену, синтез фізіологічно активних сполук, у т.ч. природ. антибіотиків йодиніну (1950) і саназину. 1945-57 – чл. президії АН УРСР, голова Відділу з фіз.-хім., мат. і геол. наук. 1946-48 – віце-президент АН УРСР, 1947-48 – кер. Ради з вивчення продуктивних сил. Відп. редактор «Доповідей АН УРСР», чл. редколегії «Укр. хім. журн.». Активний учасн. міжн. конгресів: Париж (1957), Варшава (1959), Льєж (1959), Базель (1960), Брно (1961), Дебрецен (1966), Брюссель (1966). Засл. діяч науки УРСР (1958), лауреат Держ. премії СРСР (1942). Має держ. нагороди. Президією АН УРСР засновано премію ім. А.І. Кіпріанова (1988). На його честь названо вул. в Києві; на буд., де мешкав, встановлено меморіальну дошку (вул. Коцюбинського, 9); його барельєф встановлено на приміщенні ІОХ НАН України. Автор 234 наук. праць. Осн. праці: Электронная теория в органической химии. К., 1947; Введение в электронную теорию органических соединений. Монографія. К., 1965, 1975; Цвет и строение цианиновых красителей. К., 1979. Л-ра: Е.Д. Сыч, Ф.С. Бабичев. Андрей Иванович Киприанов (к 60-летию со дня рождения) // Украинский химический журнал. 1956. Т. 22, вып. 4; Van Dormael A. La chimie des colorants polymethiniques en deuil / Ind. chimie Belg. 1973, vol. 38; Ф.С. Бабичев, М.Ю. Корнілов, К.Д. Сич, О.І. Толмачов. Для нього не існувало другорядних справ і обов’язків» / Вісник НАН України, 1996, № 9-10; Національна академія наук України. 1918-2008. Персональний склад. К., 2008.

Автор:

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи