ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Корнілов Михайло Юрійович

12.08.1937

Місце народження: м. Ленінград.
Науковий ступінь: доктор хімічних наук.
Наукове звання: професор.
Остання займана посада: професор.

Корнілов Михайло Юрійович (12.08.1937, м. Ленінград), хімік-органік, д-р хім. наук, проф. 1959 закінчив хімічний ф-т Київ. ун-ту з відзнакою, 1962 – асп-ру каф. органічної хімії (наук. кер. А.І. Кіпріанов). У Київ. ун-ті: 1962 – асист., 1966 – старш. викл., 1967 – доц. каф. органіч. хімії, 1970-74 – заст. декана хім. ф-ту, з 1981 – проф., 1988-98 – зав. каф. органіч. хімії, 1998-2008 – проф., з 2008 – проф.-консультант хім. ф-ту. Канд. дис. «Ионогенное присоединение галоидов к бисметиленовым основаниям азотистых гетероциклов» (1965), докт. дис. «Исследование конформаций и структуры 5- и 6-членных гетероароматических соединений, содержащих N, O, S и Se, методами ЯМР и электронной спектроскопии с применением ЭВМ» (1980), присвоєно вчен. звання доц. (1970), проф. (1983). З 1967 розробив і викладав курс «Фіз. методи дослідження хім. сполук», з 1982 – нормат. курс «Органіч. хімія». Читав спецкурси «Хімія антибіотиків», «Електрон. теорія органіч. сполук», читає – «Термінологія і номенклатура в органіч. хімії», «Комп’ют. моделювання в хімії», «Нанохімія». Сфера наук. діяльності: хімія гетероциклів, спектроскопія ЯМР, комп’ют. моделювання карбонових молекул, термінологія і словникарство в хімії. Підготував 2 д-рів, 13 канд. наук. Стажування в Ін-ті органіч. хімії і біохімії АН ЧССР у Празі (1962-63), Оксфорд. ун-ті (В. Британія, 1974-75), у Лейпциг. (Німеччина, 1974, 1992), Дебрецен. (Угорщина, 1968, 1993), Тулузькому (Франція, 1997) ун-тах. Голова наук.-метод. ради з хімії при МОН України (1992-2002), чл. Вчен. ради Київ. ун-ту (1990-94), хім. ф-ту (1980-2007), вчен. секретар (1978-88), голова спец. ради по захисту докт. дис. (1988-2001), чл. спец. ради ІОХ НАН України (1984-98). Чл. редколегії «Укр. хім. журн.» (1982-88), журн. «Біологія і хімія в школі» (з 1996). Голова Укр. нац. комісії з хім. термінології і номенклатури (УНКоХіТерН, з 1994). Акад.-засновник АН ВШ України (з 1992). Соросівський проф. (1995-1997). Гранти INTAS (1993-95), УНТЦ (2004-2005). Нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР (1987), медаллю АПН України «Ушинський К.Д.» (2009). Відзнака Мінвузу СРСР «За відмінні успіхи в роботі» (1984), премія Мінвузу УРСР (1990), Відмінник освіти України (1999). 2008-2010 – стипендія Президента України. Здійснював наук. співроб-во з Всесоюз. ін-том хім. засобів захисту рослин (м. Москва). Учасник бойових дій (блокадник Ленінграда), очолює РВ хім. ф-ту, активно працює в РВ ун-ту. Автор 280 наук. праць, з них 1 монографія, 15 навч. посіб., 12 довідників, тлумачних і перекладних словників, статті в УРЕ, в закорд. журн.; 12 авт. свідоцтв, понад 40 наук.-популярних і метод. статей. Переклав «Применение спектроскопии в органической химии», 1967 (з англ. мови). Осн. праці: Ядерний магнітний резонанс у запитаннях і відповідях. Навч. посіб. К., 1995 (у співавт.); Англо-українсько-російський словник. Хімія, у 2-х т. (1994); Чотиримовний науковий словник. http://mova.info/Page3.aspx?l1=60, 2000 (у співавт.); Говоримо і пишемо правильно: Короткий аналіз мовних помилок. К., 2009; Електрофільне та нуклеофільне заміщення в ароматичному ядрі. Навч. посіб. К., 2009 (у співавт.); Числа ізомерів органічних сполук. Навч. посіб. ВПЦ «Київський університет»: Київ, 2011. Л-ра: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Шляхами успіху. Т. ІІІ. К., 2008; Академіки Академії наук Вищої школи України. Довідник, К., 1994.

Автор:

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Коментарі:

Текст повідомлення*
Захист від автоматичних повідомлень
 

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи