ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Партійна організація Партійна організація

Створена 17.06.1933 на об’єднаних зборах парт. осередків Фіз.о-хім.-мат. ін-ту та Київ. ін-ту проф. освіти. Перше Бюро унів. парт. орг. складалося з 12 осіб, зокрема першого ректора відновленого ун-ту Мельникова, ред. вузівської газ. Гуріна, секретаря комсомол. орг. КДУ Маркевича та ін. Першим секретарем парт. орг. ун-ту був Гріншпун. Протягом 1930-х – Осадчий, Демендер, Маркевич, Святковський. На жовт. 1933 до складу парт. орг. КДУ належало 120 чл. і канд. у чл. партії. Структурно парт. орг. ун-ту поділялась на унів. з Бюро, факультет. осередки та парт. групи у низових навч. од.. Перші були спільними для викл., адмін.-техн. персоналу та студентів. Щомісяця відбувались парт. збори як по окремих гр. і ф-тах, так і заг. для всіх працівників ун-ту: відкриті, куди запрошувались усі бажаючі, та закриті, де зазвичай обговорювали постанови ЦК ВКП/б/ та ЦК КП/б/У або ж поведінку окремих працівників ун-ту – чл. партії. Формально кер. парт. осередків мали щорічно переобиратись, але фактично вищі осередки призначали кер. у нижчі ланки. Осн. робота парт. орг. ун-ту була скерована на ідеол. контроль і виховання майбутніх рад. педагогів та науковців за такими напрямами: 1) наук. робота, коли партком ун-ту фактично дублював діяльність кер. органів освіти щодо контролю академ. роботи: визначав напрями наук. досліджень, їх актуальність, затверджував звіти деканів, кер. каф., викл.-комуністів про виконання навч. планів, наглядав за успішністю та матеріально-побутовими умовами студентів, розглядав звіти кер. ун-ту про виконання планових наборів, визначав завдання на поточний навч. рік, атестував викл. і т .п.; 2) масово-вих. робота шляхом політнавчання у спец. каб. марксизму-ленінізму, історії КПРС, ленін. кімнатах гуртожитків і мережі гуртків («Історик-марксист», «Держава і революція», з вивчення історії КПРС (ВКП/б/), творів К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна, маркс.-ленін. філософії, політекономії, лекторів-атеїстів тощо), школах політ. агітаторів, орг. політгодин, теорет. конф. і бесід, лекторіїв, вечорів самодіяльності. Активізація сусп.-політ. життя в СРСР наприкінці 1980-х значно вплинула на роботу комуніст. орг. ун-ту; вона змушена була проводити обговорення на кшталт «Про місце КПРС у сусп-ві, в політ. системі країни». Парт. осередок ун-ту затверджував склад редколегії унів. газ. «За комуністичні кадри» (1946–68 «За радянські кадри», «Київський університет»). Викл.-комуністи виступали з доповідями на політ. теми в академ. групах, гуртожитках ун-ту, роз’яснювали проблеми поточної політики мешканцям Києва та ін. міст УРСР; 3) кадрова робота: з канд. у чл. партії проводили спец. заняття з вивчення статуту КПРС (ВКП/б/), опікувались комсомол. осередком ун-ту та «співчуваючими», створювався резерв кер. посад парткому і ректорату ун-ту; 4) громад.-політ. робота у підшефних районах: бесіди про охорону соціаліст. власності, завдання колгоспників у поточний період, роз’яснювались постанови пленумів ЦК ВКП/б/ (КПРС) і КП/б/У, у колгоспах ініціювались соціаліст. змагання, створювались комсомол. групи, б-ки та ін. У 1960–80 зі зростанням чисельності інозем. студентів у КДУ, особливу увагу парт. орг. вузу приділяла інтерн. роботі та пропаганді рад. способу життя. В парткомі було створено спец. сектор роботи з інозем. громадянами. Парт. орг. ун-ту у своїй роботі керувалась настановами центр. парт. органів СРСР та УРСР. 1933–34 серед працівників ун-ту та студентів була проведена «чистка» чл. партії. За її результатами 19 осіб (10% від заг. складу) виключені. Упродовж 1930-х. на заг. парт. зборах ун-ту засуджувались «вороги народу», «шкідливі націонал-буржуазні й націонал-фашистські орг.», викриті органами ДПУ. Серед партійців широко практикувались критика та самокритика. Надалі спец. постановами комуніст. партії визначались напрями і методи викладання, наприклад, у другій пол. 1960-х завдання, осн. зміст і методика ряду дисциплін корегувались відповідно до постанови ЦК КПРС «Про заходи по дальшому розвитку сусп. наук та підвищення їх ролі в комуніст. буд-ві». У другій пол. 1980-х розпочалась кампанія по демократизації КПРС. Парт. орг. ун-ту в якості гол. напряму визначила перебудову внутрішньопарт. життя з урахуванням громад. думки, робились спроби будувати діяльність на основі гласності, започаткували нов. форми роботи, наприклад, створено Ін-т сусп. наук для вироблення новіт. підходів викладання циклу вище зазначених дисциплін. У повоєнні роки парт. орг. КДУ чисельно зросла (1947 нараховувалось 680 чл. та канд. у чл. партії – 15% від заг. числа працівників і студентів) і поділялась на 42 низові (факультет. та курсові) орг. Найбільші ф-ти – історичний, філологічний, філософський, фізичний мали окремі парт. групи для професор.-викл. складу й асп. На ін. 8 ф-тах вони були спільними. У наступні десятиліття спостерігалося збільшення складу парт. орг. КДУ. Щорічно до КПРС приймали 120–125 осіб. Секретарями парткому КДУ у 1940–50 були І. Є. Ващенко, О. К. Кошик, О. А. Парасунько, І. М. Карнаухов та ін. 1961 парт. орг. ун-ту налічувала 1200 чл. та канд. у чл. КПРС, об’єднаних у 21 первинну орг. У середині 1970-х таких груп було вже 217. 1983 – 3389 комуністів належали до 258 парт. груп, у т. ч. 153 кафедральних та 89 студ. У цей час парт. орг-ція КДУ, очолювана А. А. Чухном, В. П. Шевчуком та ін., була однією з найбільших вузівських орг. респ. Вона поділялась на ряд спец. комісій і груп. Зокрема, у 1980 – на поч. 1990-х рр. працювали ідеол. комісія, сектор з вивчення і формування громад. думки, соціол. служба, комісія з питань розвитку демократизації, гласності, боротьби з бюрократизмом, заг.-унів. комісія з координації діяльності студ. клубів, ради ветеранів комсомолу, ветеранів ВВВ та ін. У черв. 1980 партком ун-ту отримав права райкому. У другій пол. десятиліття спостерігається скорочення чисельності комуністів в ун-ті. У січ. 1990 на обліку перебувало 3715 осіб, у квіт. їх було вже 3549. Зменшується динаміка прийому. У другій пол. 1980-х (секретар парт. орг. В. І. Полохало) більш чітко виявились осн. недоліки у роботі парт. осередку: тотальний контроль роботи вузу; відірваність парткому від унів. кол.; часті парт. засідання, великі обсяги громад. роботи, що заважало викл. і студентам займатися прямими обов’язками; формальне ставлення більшості партійців до громад. навантажень; паралелізм у роботі парт. та комсомол. орг., дублювання заходів та ін. Авторитет КПРС падав. Особливо це стало помітно після завершення роботи XXVIII з’їзду КПРС та хвилі страйків, які прокотилися респ. 1990–91. Фактично з поч. 1991 комуніст. орг. втрачає вплив, а з верес. 1991 її діяльність в ун-ті припиняється. О. В. Ляпіна

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи