ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Мінх Григорій Миколайович

07.09.1835- 12.12.1896

Місце народження: с. Грязі Тамбовської губ. .
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор .

Онук д-ра медицини Іоганна Мінха. Навчався у Казанському ун-ті (1853-54), відрахований за участь у рев.-дем. русі. Закінчив мед. ф-т Москов. ун-ту (1861), де працював у клініці Г.А. Захар’їна. Двічі удосконалювався у Берліні в Р. Вірхова, де засвоїв методи вівісекції та оволодів нов. прийомами роботи з мікроскопом (1863 і 1868). В сер. 1860-х рр. працював в лікарні для чорноробів у Москві. З 1866-72 – прозектор у міській лікарні в Одесі, де за його ініціативою були створені та обладнані прозекторський каб., музей патологоанатом. апаратів, гістолог. лаб. Його погляди на важливість прозекторської роботи в системі лікувальн. закладу значно випередили свій час. 1869 в Раді професорів Московськ. ун-ту захистив дис. на вч. ступ. д-ра медицини «К учению о развитии ложных оболочек на серозных поверхностях». В 1876-94 – зав. каф. патолог. анатомії Ун-ту св. Володимира. Проводив дослідження форм вияву сибірської язви, результати яких оприлюднив на IV з’їзді рос. природознавців і лікарів. Йому з О.О. Мочутковським належить пріоритет у встановлені зараженості хворих паразитарними тифами. Першим в Росії системно зайнявся питаннями морфології крові. Формальна морфологія стала тою основою, на якій розвився талан М. як епідеміолога і клініциста. Зробив вагомий внесок у розвиток диференц. діагностики прокази, яку він досліджував у спец. експедиціях до Херсонської, Таврійської губ., до Туркестану (1880-85), частково організованих на власні кошти, а також до Єгипту та Палестини. Вивчав також проблеми захворювань при йододефіциті. Після відставки з посади зав. каф. патологічної анатомії Ун-ту св. Володимира у 1894 переїхав до власного маєтку в Саратовській губ., де на власні кошти побудував школу з ремісницьким відділенням, постійно надавав мед. допомогу односелянам. Автор 75 наук. праць. Нагороджений орденом Св. Анни III ст. Член Мед. Ради МВД Росії. Був обраний почесн. членом С.-Петерб. т-ва боротьби з проказою; членом Комісії з виявлення прокази у Великобританії; головою Тов-ва київських лікарів (1882-1886). Учні й найближчі соратники: В.В. Підвисоцький, І.Г. Савченко, І.І. Судакевич, В.Ф. Недельський.

Осн. праці: Материалы для патологической анатомии сибирской язвы у человека. К., 1873; Проказа (Lepra Arabum) на юге России. К., 1884-1890. Т. 1-2 (переклад нім. та англ. мовами); Заразительность проказы и необходимые против нее меры в России. К., 1889; Чума в России. К., 1898.

Л-ра: Даль М.К. Григорій Миколайович Мінх. К., 1956; Макаренко І. М., Полякова І. М. Біографічний довідник завідувачів кафедр та проф. НМУ ім. О.О. Богомольця (1841-2001). К., 2001.
Арх.: ДАК. Оп. 465. Спр. 6035.

Автор: І.В. Пасько, В.В. Третьяков

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Коментарі:

Текст повідомлення*
Захист від автоматичних повідомлень
 

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи