ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Ректорату корпус Ректорату корпус

Архітектурна та історична пам’ятка  сер. ХІХ ст. Розташована на розі вулиць Володимирської і Л. Толстого, головним фасадом орієнтована на вул. Володимирську. Споруджено у 1840-х pp. у стилі пізнього класицизму за проектом, ймовірно, арх. О. Беретті. Тепер у будинку розміщено ректорат Національного університету їм. Т. Шевченка.
Двоповерховий, з підвалом, цегляний, тинькований, у плані П-подібний (з крилами різної довжини). У центрі головного фасаду розташовано вхід з відкритим ґанком. На другому поверсі йому відповідав балкон (втрачено). Цокольна частина рустована,
Вікна прямокутні, без обрамлення; вікно першого поверху оздоблено простими заглибленими лиштвами, другого – декоровано напівциркульними сандриками. Фасади оперізують профільовані міжповерхові пояски та розвинений фриз. Карниз великого виносу на консолях, що увінчує будівлю, надає їй величного вигляду. Головний фасад з бічними розкріповками, ледь прокресленими на поверхні стіни, але позначеними центрально розташованими вікнами, втопленими в ніші. Дах чотирисхилий, під бляхою. Наприкінці 19 ст. крила було розширено за рахунок прибудови з боку внутрішнього подвір'я, в правому крилі з'явилися додаткові сходи і вихід на подвір'я з металевим козирком на ажурних кованих кронштейнах над дверима.
Прибудовані цегляні стіни не тиньковано. Внутрішнє планування коридорне (пізнішого походження, виконано під час добудови крил), з двобічним розташуванням приміщень. Перекриття плоскі по балках. Збереглися металеві ковані ґрати парадних сходів, ліпне оздоблення стель у багатьох кімнатах першого й другого поверхів – карнизи, розетки, ретельноопрацьовані деталі. Ліворуч від головного фасаду збереглися рештки в'їзної брами, виконаної в цегляному стилі. Правим торцем будинок впритул межує з брандмауером сусіднього колишнього прибуткового будинку (вул. Л. Толстого, 13). На подвір'ї частково збереглося старе брукування.
Будинок належав поміщикові Березовському. У ньому жили і працювали видатні діячі науки і техніки: Микола Іванович Пирогов (1858–61); Іван Іванович Рахманінов (У 2-й пол. ХІХ ст.); родина Д. Карпеки (поч. ХХ ст.), старший син якого О. Д. Карпеко став одним із перших українських авіаконструкторів та льотчиків; історик П. В. Клименко; у помешканні Карпек проживав у 1917 Георгій Іванович Нарбут.
Деякий час тут містилося Київське товариство грамотності (1892–1908). 1992 на фасаді будинку на пошанування Г. Нарбута було розміщено меморіальну дошку.
Література: Білокінь С., Малаков Д. 72.3. Будинок ректорату університету // Звід пам’яток історії та культури України. Київ. Кн. І, ч. І. А–Л. К.: Гол. ред. Зводу пам'яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. С. 255–256.

Беретті Олександр Вікентійович

  • Останні зміни:
15.04.1816- 01.01.1895

Місце народження: м. Санкт-Петербург.
Науковий ступінь: академік архітектури.
Архітектор, акад. архітектури (1840), екстраордин. проф. Ун-ту св. Володимира (1843-59), син В.І. Беретті, після смерті батька керував завершального етапом буд-ва гол.о корпусу Київ. ун-ту.

Читати далі >




Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи