ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Де-Метц Георгій Георгійович

20.05.1861- 09.04.1947

Місце народження: м. Одеса.
Науковий ступінь: доктор фізики.
Наукове звання: заслужений ординарний професор.

Народився в Одесі в родині бельгійського підданого, інженера за фахом. Закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського (Одеського) університету зі ступенем кандидата. Удостоєний золотої медалі за дипломну роботу "Очерк аномальной дисперсии света в ее фактах и теориях" (травень 1885). Був залишений в університеті стипендіатом для підготовки до професорського звання. Стажувався у Страсбурзькому ун-ті (1885–87). У Київькому ун-ті: з 1892 екстраординарний професор кафедри фізики університету Св. Володимира, з 1896 р. ординарний професор, з 1913 р. заслужений ординарний професор та декан фізико-математичного факультету (по 1917). Ректор університету Св. Володимира (7.10–28.11.1917). Штатний професор КІНО (1921–26). Магістерська дисертація "Опытное исследование механических свойств масел и коллоидов" (1889), докторська дисертація "Об абсолютной сжимаемости ртути и стекла" (1891). З 1896 брав активну участь у роботі Комітету зі створення Київського політехнічного інституту, де працював ординарним професором кафедри фізики (з 1898). В 1909 обраний деканом інженерного факультету КПІ, в 1910—1911 був деканом хімічного факультету. Його зусиллями створено музей фізичних приладів університету та музей фізичної лабораторії КПІ. Ректор КПІ (1919). Під час перебування у м. Краснодарі (1920–21) очолював комісію зі створення Кубанського державного університету, обраний його ректором (1921). Працював у Київському ін-ті народного господарства (1926–34), Київському пед. ін-ті ім. О. М. Горького (1934–47). Автор праць із різних розділів фізики. Підготував ряд підручників і методичних посібників для студентів. З 1929 р. власні підручники видавав українською мовою. Був піонером вивчення й застосування рентгенівських променів. З 1906 по 1917 рр. – видавець і редактор науково-популярного журналу "Физическое обозрение". Мав чин дійсного статського радника (з 1911). Нагороджений орденами Св. Станіслава III (1891), II (1900) та І (1917) ступенів, Св. Анни III (1900) і II (1904) ступенів, Св. Володимира IV (1908) та НІ (1914) ступенів. Література: Ректори Київського університету. 1834-2006 / КНУТШ; В.В. Скопенко, В.А. Короткий, Т.В. Табенська, І.І. Тіщенко, Л.В. Шевченко. – Київ : Либідь, 2006. – С. 169-171. Архіви: ДАК. Ф. 16, оп. 465, спр. 1921; Спр. 4799, арк, 47–50 (Послужний список); Ф. 18, оп. 2, спр, 173, арк, 53–118 (Формулярний список); Ф. 153, оп. 1, спр. 253, арк. 1–71 (Формулярний список); IP НБУВ. Ф. 10, № 13033, арк. 1–9; РДІА (Росія). Ф. 733, оп. 226, спр. 243; ЦДАВО України. Ф. 342, оп. 2, спр. 1221.

Автор:

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Коментарі:

Текст повідомлення*
Захист від автоматичних повідомлень
 

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи