ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Русько Олексій Микитович

30.04.1906- 25.08.1964

Місце народження: м. Білосток (Польща).
Науковий ступінь: кандидат педагогічних наук.

Закінчив початкову школу при вагоноремонтному депо. Працював у депо Христинівка-Південна Західної залізниці помічником слюсаря, робітником-ремонтником, слюсарем. 1925 р. за путівкою Христинівського райкому ВКП(б) направлений навчатися до робфаку Вищого інституту народної освіти (ВІНО) ім. М. Драгоманова (з 1926 р. – Київський інститут народної освіти). 1928 року став студентом хімічного факультету, але у зв’язку з реорганізацією навчального закладу 1930 р. продовжив навчання в Київському хіміко-технологічному інституті. Закінчивши 1932 р. інститут, був запрошений на викладацьку роботу до Київського інституту соціального виховання (пізніше – Київський педагогічний інститут ім. О. М. Горького). Протягом 1932–1938 рр. – декан хімічного факультету, заступник директора, виконуючий обов’язки директора інституту. У квітні 1938 р. О. М. Руська призначено ректором Київського державного університету (КДУ). На початку Великої Вітчизняної війни КДУ було евакуйовано спочатку до Харкова, а потім до м. Кизил-Орда Казахської РСР, де в лютому 1942 р. на базі Київського й Харківського університетів утворено Об’єднаний Український державний університет (ОУДУ), ректором якого знову призначено О. М. Руська. Після звільнення Харкова у серпні 1943 р. О. М. Руську було доручено організувати відбудову Харківського університету. З 1 вересня до початку листопада 1943 р. виконував обов’язки ректора Харківського університету. Після визволення Києва 6 листопада 1943 р. повернувся до Київського університету. З червня 1944 – заступник комісара народної освіти України. Захистив у Ленінграді дисертацію на ступінь кандидата педагогічних наук (1948). Автор понад 100 наукових праць, серед яких науково-методичні посібники й підручники з хімії для вищих і середніх навчальних закладів. 1957 р. О. М. Руська обрано членом-кореспондентом Академії педагогічних наук (АПН) РРФСР. З 1958 по 1964 рр. він очолював Науково-дослідний інститут педагогіки УРСР. Був одним з організаторів і першим головою Педагогічного товариства УРСР (з 1960), керівником педагогічної секції комісії ЮНЕСКО в Українській РСР. Нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора (1944, 1948, 1960), медалями, Почесними грамотами Верховної Ради Казахської РСР (1943, 1944). Література: Ректори Київського університету. 1834-2006 / КНУТШ; В.В. Скопенко, В.А. Короткий, Т.В. Табенська, І.І. Тіщенко, Л.В. Шевченко. – Київ : Либідь, 2006. – С. 217-218.

Автор:

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи