ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Скопенко Віктор Васильович

12.12.1935- 05.07.2010

Місце народження: м. Новгородка Кіровоград. обл..
Науковий ступінь: доктор хімічних наук.
Наукове звання: професор.

Акад. НАН України, Герой України. 1958 закінчив хімічний ф-т Київ. ун-ту, 1962 – асп-ру каф. неорганічної хімії хім. ф-ту. У Київ. ун-ті: 1962 – асист., старш. викл., 1965 – доц. каф. неорг. хімії, 1965 – заст. декана хім. ф-ту, 1972 – проф., 1975-84 – проректор, 1977-98 – зав. каф. неорг. хімії, 1985-2008 – ректор Київ. ун-ту, з 2008 – гол. наук. співроб. хім. ф-ту. Канд. дис. «Селеноцианатные комплексы некоторых металлов» (1962), докт. дис. «Селеноцианаты металлов и их свойства» (1970), присвоєно вчен. звання доц. (1967), проф. (1972). Обрано чл.-кор. АН УРСР (1978), акад. АН УРСР (1988). Сфера наук. діяльності: дослідження в галузі хімії коорд. сполук та хімії твердого тіла. Створена ним наук. школа відома в усьому світі, про що свідчить цілий ряд міжн. наук. грантів на проведення наук. досліджень, запрошення до участі в наук. конф., читання лекцій у провід. ун-тах світу, гранти на дослідницькі роботи, які виконуються у співроб-ві з лаб. США, Англії, Німеччини, Франції, Росії, Польщі та ін. країн світу. Дослідження в галузі хімії псевдогалогенідів та роботи з прямого синтезу коорд. сполук, виконані під його кер., відзначені двома Держ. преміями України в галузі науки і техніки. Роботи в галузі твердофазного синтезу і синтезу із розплавлених солей різноманітних функціон. матеріалів на основі фосфатів, оксидів і сульфатів металів, які виявляють ряд цінних електрофіз. властивостей і тому є перспектив. для одержання матеріалів сучас. електрон. техніки, удостоєні премій АН УРСР ім. Л.В. Писаржевського та ім. В.І. Вернадського. Протягом багатьох років читає лекції з неорг. хімії та ряд спецкурсів. Підготував понад 40 канд., 12 д-рів наук. Його учні працюють у різних навч. закладах і наук. установах не тільки України, а й багатьох держав світу. Голова профкому ун-ту (1970-75), голова ВАК України (1998-2003), голова Вчен. ради Київ. ун-ту (1985-2008). На визнання наук., пед., наук.-орг. досягнень обраний дійсн. чл. НАН України (1988) та АПН України (1992), почесним д-ром Братислав., Ягеллонськ., Моск., Ростов., Чаотунгськ. (Китай), Дніпропетр. ун-тів, почесним проф. Міжн. ун-ту Платона, почесним громадянином Києва (1999). Засл. діяч науки і техніки України (1991), Герой України з врученням ордена Держави (1999), засл. проф. Київ. ун-ту (1999). Лауреат Премії АН УРСР ім. Л.В. Писаржевського (1989), Держ. премії України в галузі науки і техніки двічі (1990, 1995), Премії АН УРСР ім. В.І. Вернадського (2000). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1981), Дружби Народів (1985), «За заслуги» І і ІІ ст. (1998, 2000), орденом Ярослава Мудрого (2004), орденами й відзнаками ін. країн. Має Золоту медаль ім. В.І. Вернадського НАН України (2006). Автор бл. 400 наук. праць, 15 підруч., 9 монографій. Має понад 60 авт. свідоцтв і патентів України. Осн. праці: Основи координаційної хімії: Підруч. К., 1977 (у співавт.); Химия псевдогалогенидов. К., 1981 (у співавт.); Найважливіші класи неорганічних сполук. Навч. посіб. для хім. спец. К., 1996 (у співавт.); Координаційна хімія. Практикум: Підруч. для студентів хім. ф-тів ун-тів. К., 2002 (у співавт.); Координаційна хімія: Підруч. для студентів хім. спец. ВНЗ. К., 2004 (у співавт.); Експериментальні методи в координаційній хімії. К., 2008.

Автор:

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи