ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Астаф’єв Олександр Григорович

10.08.1952

Місце народження: мис Лазарєва, тепер РФ.
Науковий ступінь: доктор філологічних наук.
Наукове звання: професор.

Поет, перекладач. 1980 закінчив Укр. поліграф. ін-т ім. І.Федорова. У Київ. ун-ті з 2001 – професор. каф. теорії літератури та компаративістики. Кандидат дис. «Особливості типізації в ліриці» (1991), докт. дис. «Лірика української еміграції: еволюція стильових систем» (1999). Читає курси заг. та порівн. літературознавства. Як учений виступає прибічником структурно-семіотичної естетики, ідеї якої застосовує для вивчення та інтерпретації історії укр. еміграційної л-ри та деяких питань її теорії (написав із цієї проблематики 10 монографій, книг і брошур, окремі з них перекладені англ., нім., франц. мовами). Читав курси лекцій у Сорбоні, Париз. ін-ті сх. мов і цивілізацій, Будапешт., Варшав., Люнебурзькому (Німеччина) ун-тах. Автор низки поетичних зб.: «Листвяний дзвін» (вірші, поема, Л., 1981), «Заручини» (К., 1988), «Слова, народжені снігами» (Ніжин, 1995), «Зблизька і на відстані» (вірші, поеми, переклади, К., 1996, пер. Ніжин, 1999), «На київськім столі» (К., 2005), «Близнюки мої, очі» (вірші, поеми, переклади, К., 2007), «Каталог речей» (К., 2008), «Львів. До запитання» (вірші, поема, 2008), поетичні твори А. перекладені англ., нім., франц., пол., болг., рос., білор., груз. мовами, вони увійшли до багатьох збірників та антологій, зокрема до «Antology of PEN» (Потомак, США, 2010); книг памфлетів «Ніжинські гримаси» (Чернігів, 1994, у співавт.); упоряд. антологій «Поети «Нью-Йоркської групи» (Х., 2003; 2009), «Празька поетична школа» (Х., 2004; 2009), хрестоматій «Адам Міцкевич. Вибране» (К., 2004), «Адам Міцкевич. Кримські сонети» (К., 2005), епістоляріїв «Дмитро Нитченко. Листи письменників» (Ніжин – К., 1998–2001, т.2–5), «Бібліографічного показника публікацій професора Миколи Ткачука» (Тернопіль, 2009, у співавт.), наукового збірника «Gente Ruthenus – Natione Polonus. Symbolae in Honorum Rostyslav Radychews’kyj» (К., 2008) та ін. Виступає як перекладач з франц., нім., польс., чес., болг., рос. та ін. Нагороджений знаком «Відмінник народної освіти» (1999), Почесною Грамотою Мін-ва освіти і науки України (2000), Подякою Президента України (2009), Почесною Грамотою Київської міської державної адміністрації (2011). Лауреат літ. премій ім. Бориса Грінченка (1995) та ім. Михайла Коцюбинського (2001) НСПУ, Всеукр. Премії братів Богдана і Левка Лепких (2009), міжн. премії у галузі художнього перекладу імені Остапа Грицая (2010). Удостоєний медалі Всеукр. тов-ва «Просвіта» ім. Тараса Шевченка «Будівничий України» (2001) та Золотої медалі Полонійної академії (Ченстохова, Польща, 2008) – за внесок у розвиток укр.-польс. літ. зв’язків. Громад.-культ. діяч, чл. НСПУ(1992), Нац. асоціації україністів з (1996), Міжн. ПЕН-клубу (2008). Автор бл. 300 наук. праць; упор. і наук. ред. багатьох вид. Осн. праці: Поети Нью-Йоркської групи. Ніжин, 1995; Лірика української еміграції: еволюція стильових систем. К., 1998; Образ і знак. Українська емігрантська поезія у структурно-семіотичній перспективі. К., 2000; Das Thema des Huhgertodes in der ukrainischen Literatur. Greifswald, 2004; Поетичні системи українського зарубіжжя. К., 2005; Les conferences de Paris. Paris, 2006; Ніжинська еміграція. К., 2006 (у співавт.); Теорія і практика українського перекладу. К., 2007 (у співавт.); Компаративний аналіз художнього перекладу. К., 2008 (у співавт.); Художній переклад: діалог культурно-історичних епох. Посібник-практикум. К., 2010 (у співавт.); Українсько-польські літературні взаємини: історія, типологія, рецепція. Донецьк, 2010 (у співавт.); Орнаменти слова. К.; Дрогобич, 2011; Ренесансна література українсько-польського пограниччя. К., 2012 та ін. Астаф’єв Олександр Григорович // Енциклопедія Сучасної України. Т.1; Ігор Качуровський. Про двох поетів подібної долі // Alma Mater. 1994. 4; Микола Ільницький. Поезія і семіотика // Alma Mater. 1999. №6; Володимир Кузьменко. «Вино творчості» Олександра Астаф’єва // Вітчизна. 2002. №4; Астаф’єв Олександр Григорович. Біобібліогр. покажчик. К., 2003; Микола Ткачук. Крізь призму новітніх теорій // Наукові записки Тернопільського національного університету ім. В. Гнатюка. Тернопіль, 2006. Вип. ХХ; Марко Роберт Стех. Поезія в пошуках антології // Критика. 2006. Ч.10 (Жовтень); Богдан Волинський, Володимир Дубовецький. Нове дослідження Олександра Астаф’єва // Русалка Дністрова. 2007. Ч.1 (Січень); Мирослава Гнатюк. Підкорені слова // Літературна Україна. 2008. 13 бер.; Марія Моклиця. Силует романтика на тлі постмодерну, або метафора як поетична проблема // Слово і Час. 2009. № 7; Олександр Забарний. З наснагою в серці // Літературний Чернігів. 2012. №3; Богдан Хаварівський. На марґінесі однієї зустрічі // Слово і час. 2012. №8; Григорій Самойленко. Видатний учений України // Література та культура Полісся. 2012. Вип.70; Микола Зимомря, Ростислав Радишевський. Берег надії – у широкий світ // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. 2012. Т.35; Лідія Чорна. Слово глибокого хисту // Народознавство. 2012. №82 (грудень); Микола Зимомря. Олександр Астаф’єв // Микола Зимомря. Час і життя. Дрогобич, 2012; Література. Соціум. Епоха. Ювілейний збірник на пошану доктора філологічних наук, професора Олександра Астаф’єва / Упор. Р.Радишевський, М.Зимомря. К.; Дрогобич, 2012.

Автор:

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи