ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Семенець Олег Євгенович

14.06.1946

Місце народження: м. Москва.
Науковий ступінь: доктор філологічних наук.
Наукове звання: професор.

У 1969 закінчив ф-т інозем. мов Київ. ун-ту, 1971–75 навчався у заочній асп-рі. У Київ. ун-ті: 1971–73 – співроб. Міжн. відділу ректорату, 1973–76 – викл., 1976–80 – старш. викл., 1980–86 – доцент., з 1986 – професор., 1981–92 – декан ф-ту ром.-герм., а пізніше інозем. філології, 1982–92 – зав. каф. теорії і практики перекладу герм. мов. Докт. дис. «Английский язык в развивающихся странах: проблемы социокультурного варьирования» (1985). З 1992 – на держ., пізніше дипломат. службі. Має дипломат. ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. Пед. діяльність: викладає курси теорії та практики перекладу, спецкурси з історії перекладу, соціолінгв., варіативності англ. мови. Філолог-соціолінгв., перекладознавець, фахівець у галузі мовної політики та мовного планування, соціокультурного варіювання мов, функціонування мов меншин, історії і теорії перекладу, методики та практики викл. інозем. мов і перекладу. Уперше на основі оригінальної концепції поліетнічності англ. мови розробив соціолінгв. типологію варіантів англ. мови з урахуванням критеріїв «базовий-похідний», «первинний-вторинний» варіанти, рівнів соц. інтегров. варіантів у англомовну спільноту, а також їх орієнтації на власні, внутр. або зовн. норми. Розробив концепцію системи засобів захисту мов – інформ., нормат. та функціонально-регулятивних. Брав участь у роботі громад. орг. – був чл. Укр. тов-ва культ. зв’язків із заруб. країнами, чл. Комітету захисту миру. У 1987–92 – Голова спец. Ради по захисту докт. дис. зі спец. герм. мови, ром. мови та заг. мовознавство. Був ред. і чл. редколегій низки період. наук. видань, чл. наук. рад Ін-ту мовознавства та Ін-ту сходознавства НАНУ. Як декан ф-ту інозем. філології ініціював відкриття у 1989 каф. теорії та практики перекладу сх. мов, чим було організаційно оформлено напрям сходознавчих студій у Київ. ун-ті, а також каф. лінгв. прагматики та країнознавства. Як Голова Навч.-метод. Ради з інозем. мов, заруб. л-ри та класич. філології при МВССО УРСР у 1986–91 рр. сприяв поліпшенню викл. інозем. мов у ВШ, запровадженню передових методів викл. тощо. 1984–89 рр. Секретар проекту ЮНЕСКО «Викладання іноземних мов та літератур заради миру та взаєморозуміння» («Linguapax»). Нагороджений Срібною медаллю ВДНГ СРСР (1984) за навч. посіб. з викл. перекладу, медаллю «1500 років Києва» (1983), медаллю «Ветеран праці» (1991), особистою відзнакою Президента України – «Подякою за сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток і зміцнення Української держави» (2002). Підготував 12 кандидат філологічних наук. Автор близько 100 публікацій з філологічних проблематики, у т.ч. 2-х індивід. та співавт. 3 кол. монографій з питань соціолінгв., співавт. 2 фундамент. досліджень з історії перекладу у період древності, Середньовіччя та епохи Відродження у різних регіонах світу, 2-х підруч. з викл. перекладу тощо. Осн. праці: Практический курс перевода. К., 1981 (у співавт.); Соціальні процеси і мовна дійсність. Англійська мова в країнах Азії і Африки. К., 1984; Социальная лингвистика и языковое развитие. К., 1985; История перевода. К., 1989 (у співавт.); История перевода. К., 1991 (у співавт.). Л-ра: Дипломатія сучасної України. К., 1997.

Автор:

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи