ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Лавріщева Катерина Михайлівна

27.03.1937

Місце народження: м. Ворошиловськ, тепер м. Ставрополь, Ставропол. край, Росія.
Науковий ступінь: доктор фізико-математичних наук.
Наукове звання: професор.

1959 закінчила фіз.-мат. ф-т Ставропол. ун-ту. 1970 – асп-ру Ін-ту кібернетики АН УРСР школи проф. Е.Л. Ющенко. Працювала зав. лаб. (з 1969), зав. наук. відділу Ін-ту кібернетики АН України (з 1980) та Ін-ту програмних систем НАН України (з 1992). Проф. каф. теорет. кібернетики і методів оптимального керування Москов. фіз.-техн. Ін-ту при Ін-ті кібернетики (з 2000) та Інтернет-курсів навчання програмної інженерії (з 2003). Працює на каф. теорії та технології програмування з 1976 на посадах доц., проф. Канд. дис. “Метод реализации трансляторов на основе грамматик распознанного типа” (1972) та докт. дис. “Модели, методы и средства сборочного программирования” (1988). Займалася розробкою вітч. систем мат. забезпечення УОС (управляюча обчисл. система) “Дніпро-2” і УОК (управляючий обчисл. комплекс) “НЕВА”. Техн. комплекси, спроектовані Ін-том кібернетики під кер. В.М. Глушкова, впроваджені в більш ніж 20 організаціях СРСР та Німеччини. Для цих комплексів за участю Л. розроблено загальносистемне програмне забезпечення з діалоговим багатопультовим режимом. ОС (операційна система) та програмне забезпечення впроваджені в 1971 на металургійних комбінатах в м. Берлін і м. Раквіц (Німеччина) і використовувалися до 1985. Створена система автоматизації виробництва програм (АПРОП) з готових модулів, що зберігалися в Банку модулів (1976–85). У системі реалізований метод об’єднання модулів у складні програмні структури за допомогою розроблених міжмодульного і міжмовного інтерфейсів, ідеї яких широко розвиваються і зараз. Система АПРОП і бібліотека міжмовного інтерфейсу були впроваджені в 52 організаціях СРСР, у т. ч. у ОЦ Москви, Ленінграда тощо. На основі цих розробок створена теорія об’єднання модулів у програмні комплекси. У рамках системи „Юпітер–470” для ВМФ СРСР під її кер. було розроблено 5 технологічних ліній реалізації наук.-досл. та інженерних задач обробки даних. Займається дослідж. і розвитком проблем програмної інженерії по фундаментальним проектам НАН і МОН України. Кер. фундамент. тем НАН України «Розробка теоретичного фундаменту компонентного програмування та засобів його підтримки»(2001-2006), «Розробка теоретичного апарату та інструментального середовища генеруючого програмування»(2007). Заст. гол. ред. журн. “Проблеми програмування”. Лауреат премії Ради міністрів СРСР (1985), Держ. премії України (1991, 2003), Засл. діяч науки і техніки України (2009). Автор 108 наук. праць, 7 монографій та 2 підруч. Осн. праці: Связь разноязыковых модулей в ОС ЕС. М., 1982 (у співавт.); Сборочное программирование. К., 1991; Программирование в системе виртуальных машин EC ЭВМ: справочное издание. М., 1990 (у співавт.); Основи програмної інженерії. К., 2001 (у співавт.); Методы и средства инженерии программного обеспечения: Учебник. М., 2007 (у співавт.); Сборочное программирование. Основы индустрии программных продуктов. монографія. К., 2009.

Автор:

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи