ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Терапії факультетської кафедра і клініка Терапії факультетської кафедра і клініка

Каф. факультетської терапії заснована 1844 на чолі з проф. Ф.С. Цицуріним, якому вдалося організувати викладання внутрішніх хвороб за програмами західноєвропейських ун-тів. Клінічна база каф. знаходилась в головному корпусі Ун-ту, а наприкінці XIX ст. поблизу для неї збудовано спеціальне приміщення, де було утворено факультетську клініку (сучасн.. адреса – бульвар Т. Шевченка,17). Тут читався курс і проводились практичні заняття для студентів 5-го курсу. З 1855 керівником каф. призначений С.П. Алфер’єв. Під його керівництвом 1857-58 студенти виконали переклад з нім. книги Г.-Е. Ріхтера «Частная патология і терапия», який був основним навчальним посібником на каф. В 1865-86 клініку очолив Ф.Ф. Мерінг. Ним були підготовлені й видані «Курс клинических лекцій» (1884) і «Лекции по гигиене» (1863-65). Крім педагогічної і клінічної діяльності, він брав участь у вивченні висипного тифу під час рос.-турецької війни (1854-56). Разом з С.П. Алфер’євим Ф.Ф. Мерінг опублікував «Отчет о тифозной эпидемии во время Крымской войны». Удосконалення навчального процесу і методики викладання пов’язані з В.В. Чирковим (зав. каф. в 1887-1904). Науково-практичний і педагогічний поступ каф. і клініки пов’язані з лікарською і науковою діяльністю В.П. Образцова (зав. каф. 1904-18). Йому належить розробка клініки багатьох хвороб внутрішніх органів. Справжню славу принесли О. роботи в галузі захворювань серцево-судинної системи, присвячені в основному фізичному дослідженню серця. Він проаналізував механізм проходження болю в серці при неврозі. Вершиною клінічних спостережень О. у галузі серцево-судинної патології є його доповідь (разом з М.Д. Стражеско) на I з’їзді російських терапевтів у 1909 «До симптоматології та діагностики тромбозу вінцевих артерій серця». В ній надані основні суб’єктивні і об’єктивні ознаки захворювання. З 1919 каф. очолив Ф.Г. Яновський. Він зміцнив клінічні, педагогічні і морально-етичні принципи, притаманні для його діяльності. В роки керування каф. факультетської терапії у складі Київськ. мед. ін-ту (1921-28) ним були написані і видані праці: «Туберкульоз легень» (1923), що стала по суті першим в Україні підручником з туберкульозу для багатьох поколінь лікарів; «Діагностика захворювань нирок в зв’язку з їх патологією» (1927), «Основи клінічного діагностування» та ін. Л-ра: Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомогательных учреждениях Императорского Университета Св. Владимира (1834-1884). / Под ред. В.С. Иконникова. К. 1884; Пелещук А.П., Жуковський Л.И. Професор Ф.Ф. Меринг – старейший киевский терапевт // Клиническая медицина. 1989. №7; Бурчинський Г.И., Передерий В.Г. Киевская школа терапевтов. К. 1991; Макаренко І. М., Полякова І. М. Біографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (1841-2001). К., 2001. <i>І.В. Паськ</i>о

Алфер’єв Сергій Петрович

  • Останні зміни:
04.10.1816- 05.05.1885

Місце народження: м. Орел, РФ.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: ординарний професор.
1838-42 — ординатор моск. Єкатерининської лікарні, репетитор при Москов. МХА. 1843-45 працював у провідних клініках Європи. З 1846 ордин. проф. по каф. спец. терапії мед. ф-ту Ун-ту св. Володимира. Одночасно з 1848 - ординатор Київ. військ. Госпіталю; 1849-55 — зав. терапевт. віділенням госпітальної клініки; 1850-54 — декан мед. ф-ту Ун-ту св. Володимира; 1851. У 1856 відряджений в місця розташування Пд. армії для надання допомоги тифозним хворим і вивчення характеру і властивостей епідемії. У 1857-64 — зав. факультет. терапевт. клінікою і переміщений ордин. проф. по каф. терапевт. клінки із семіотикою.

Читати далі >



Мерінг Фрідріх Фрідріхович (Федір Федорович)

  • Останні зміни:
26.02.1822- 19.10.1887

Місце народження: м. Дон, Німеччина .
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
Зав. каф. спец. патології й терапії та факультет. терапевт. клінки ун-ту (1853-1886), викладав курс історії медицини, брав активну участь у боротьбі з епідемією висипного тифу в Києві. Заснував одне з перших у Європі Клініч. тов-во студентів-медиків.

Читати далі >



Стражеско Микола Дмитрович

  • Останні зміни:
17.12.1876- 22.06.1952

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
Закінчив мед. ф-т Ун-ту св. Володимира (1899) і залишений працювати на каф. спец. патології і терапії під керівництвом В.П. Образцова. В 1901 стажувався в клініках Парижа, Берліна, Мюнхена; в 1902-1904 – в лабораторії І.П. Павлова в С.-Петербурзі, де захистив дис. на здобуття вченого ступеня доктора медицини за темою: «К физиологии кишок» (1904). 1905-08 – ординатор, 1908-1915 - асистент терапевт. факульт. к-ки Ун-ту св. Володимира. Одночасно з 1910 – зав. каф. спец. патології і терапії Київськ. жіночого мед. ін-ту.

Читати далі >



Цицурін Федір Степанович

  • Останні зміни:
12.06.1814- 19.12.1895

Місце народження: м. Бірюч Воронезької губ. .
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: ординарний професор.
1835 закінчив мед. ф-т Харків. ун-ту. 1839 продовжив навчання в проф. ін-ті Дерпт. ун-ту, де захистив дис. на здобуття вченого ступеня д-ра медицини за темою: «О брюшном тифе» (1841). Вивчав організацію лікар. справи і методику викладання медицини в ун-тах Німеччини, Англії, Франції, Італії і Швейцарії. 1844-57 - зав. каф. терапевт. клініки з семіотикою та каф. спец. терапії, 1847-50 — декан мед. ф-ту Ун-ту св. Володимира. Ініціював відкриття при ун-ті амбулаторії. 1847 брав активну участь у боротьбі з епідемією холери в Києві.

Читати далі >



Чирков Василь Васильович

  • Останні зміни:
28.01.1845- 12.09.1907

Місце народження: м. Москва.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: ординарний професор.
Закінчив мед. ф-т Московського ун-ту (1868). Учень Г.А. Захар’їна. 1882 захистив дис. на здобуття вченого ступеня д-ра медицини: «О смещении сердца при плевритическом экссудате». Очолював каф. факультетської терапії (1886-1904).

Читати далі >




Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи