ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Видавнича діяльність Університету Св. Володимира Видавнича діяльність Університету Св. Володимира

Друкарня при Київ. ун-ті св. Володимира була засн. в 1835 р. на базі похідної друкарні колишнього Гол. штабу 1-ої армії. На момент засн. у складі друкарні знаходились 3 залізні вер¬стати, зроблені в Києві на заводах купця Дехтярьова лінійним майстром Лосенком, літографський верстат і рос., франц., грец., слов'янський та араб. шрифти. Разом з друкарнею строком на один рік було передано штат друкарських працівників: 3 складальників, 2 друкарів, 1 батирника і 2 палітурників — всього 10 чоловік (9 унтер-офіцерів і один рядовий). Після відставки військ., було найнято складальників з лаврської друкарні. Перший час друкарня виконувала замовлення Тимчас. військ. комісії, а також друкувала всілякі звіти про стан учбового округу, ун-ту, ліцею князя Безбородка, програми і відомості гімназії, бланки і папери різних відомств. Робота друкарні була погано налагоджена, часто мінялись адміністратори, відчувалась гостра нестача друкарського устаткування і матеріалів. У 1838 р. до складу друкарні влилась піарська друкарня Вітебськ. гімназії. На кін. 1830-х рр. значно зміцніла мат.-техн. база друкарні, і вона вже могла друкувати книги. Щоправда, відсутність друк. книжкової продукції до кін. 30-х рр. пояснюється не стільки слабкістю техн. бази друкарні, скільки надто несприятливими обставинами, в яких проходила діяльність самого ун-ту: на підготовку і видання книг не відпускали коштів, цензурні умови були дуже важкими. Важкий мат. стан примусив ун-т здати друкарню в оренду. З дозволу міністра нар. освіти друкарню було передано в оренду з 1 квіт. 1850 р. строком на 12 р. київ. книгопродавцю І. Завадському. За умовою, складеною з Завадським, він дістав звання ун-тського друкаря і ставав повним господарем друкарні, виплачуючи щороку 1000 крб. орендної плати на користь ун-ту. Не можна сказати, що контракт повною мірою забезпечував наук. потреби ун-ту, та все ж він був вигідний для нього і тому по закінченні строку оренди договір був продовжений ще на 12, а згодом ще на 10 р. Таким чином, ун-тська друкарня у Завадського перебувала 34 р. До 1874 р. ні ун-т, ні Завадський, як орендар, не вкладали коштів на поповнення друкарського устаткування і шрифтів. І хоч за контрактом орендар зобов'язувався друкувати книги “чисто, красиво і навіть, в разі потреби, розкішно», але фактично виконати це було неможливо. Видання друкарні ун-ту до нині не зібрані і точних стат. відомостей про них немає. За деякими даними з 1834 по 1862 р. тут було надруковано понад 250 книг. Що ж до питання про зміст продукції друкарні Київ. ун-ту, то слід зазначити, що, крім офіц. паперів, тобто всіляких відомостей, звітів про діяльність ун-ту, гімназій, учбового округу, осн. частину становили підруч. і учбові посіб. як для ун-ту, так і для сш усіх навч. округів пд-зх частини Рос. імперії. Ця традиція достойно підтримується до сьогоднішнього дня. Вид.-поліграф. центр Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка нині започаткував міжвидавничі серії наук. перевидань кращих набутків вітчизн. авторів у галузі історії, л-ри, етнографії та інших дисциплін. Л-ра: Виникнення друкарства на Україні. Першодрукар Іван Федоров - Львів, 1983.; Українська книга. Розвиток видавництва на Україні. – К., 1993. <i>Л.В. Іваницька</i>

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи