ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Загальної патології і терапії кафедра Загальної патології і терапії кафедра

Понад 20 рр. – з 1841 до 1869 «загальна патологія» викладалась на каф. патологічної анатомії із загальною патологією (в 1841-1853 – М.І. Козловим, в 1854 – О.П. Вальтером, з жовтня 1854 по 1869 – Ю.І. Мацоном). В цей період наук. дослідження на каф. здійснювались із використанням переважно морфологічних методів. У 1869 відповідно до університетського статуту 1863 засновано самостійну каф. загальної патології, її першим зав. став Н.А. Хржонщевський. Із числа найбільш відомих його учнів слід назвати професорів О.В. Леонтовича, Ф.І. Ломинського, П.І. Морозова, А.В. Ходіна, І.О. Сикорського, В.В. Підвисоцького, М.С. Афанасьєва, К.Г. Тритшеля. З 1888 до 1900 каф. очолив В.В. Підвисоцький. Його безпосередніми учнями були академіки Д.К. Заболотний та О.О. Богомолець (у майбутньому президенти АН України), відомі професори І.Г. Савченко, Л.А. Тарасевич, Б.М. Маньківський, В.А. Таранухін та ін. Коло наукових проблем, над якими працювали в цей період В.В. Підвисоцький та його учні, надзвичайно широкий. Це, зокрема, проблеми регенерації; реактивністи та імунітету; практично не вивчені на той час питання етіології пухлин; актуальні питання інфекційної патології, бактеріології та епідеміології. Вже через три роки свого кер-ва каф. В.В. Підвисоцький підготував та видав перший в Україні і один із кращих у світі підручників «Основы общей и экспериментальной патологии» (1891). Цей підручник у подальшому неодноразово перевидавався як у Росії (1894, 1899, 1902), так і за кордоном кількома інозем. мовами (грецькою, німецькою, японською, французькою). Пропагуванню та апробації результатів роботи каф. вельми сприяло створення Підвисоцьким у 1896 в Києві одного із кращих медичних журналів свого часу – «Русский архив патологии, клинической медицины й бактериологии», а згодом – щотижневу газету «Русский врач». У 1900-1918 і 1920-1922 каф. очолював один з авторитетніших представників московської школи патофізіологів В.К. Ліндеман. Результати науково-дослідної і експериментальної роботи кафедри були узагальнені його керівником у праці «Учебник общей патологии» (1910), який набув популярності у студентів, викладачів, лікарів, наукових співробітників глибиною аналізу найбільш важливих проблем як заг., так і спец. патології, послідовністю їх викладання та тісним зв'язком з іншими дисциплінами. Найбільш відомими учнями професора В.К. Ліндемана були професори С.Л. Тимофєєв, В.В. Виноградов, М.П. Нещадименко, Є.Г. Черняхівський, М.П. Вашетко, О.А. Кронтовський.. У 1918 професором М. Вашетко засновано каф. загальної патології на мед. ф-ті з укр. мовою викладання в Укр. держ. Ун-ті, яку після від'їзду (1922) В.К. Ліндемана до Варшави було об'єднано в одну кафедру загальної патології на чолі з професором М.П. Вашетко. У 1923-1924 каф. загальної патології вже у Київському мед ін-ті очолював професор О.А. Кронтовський. Л-ра.: В.С. Иконников. Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомогательных учреждениях Императорского Университета Св. Владимира. – К., 1884; Иконников В.С. Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Университета Св. Владимира (1834-1884). К., 1884; 160 років НМУ ім. О.О. Богомольця (1841-2001). К., 2001.  <i>І.В.Пасько</i>

Афанасьєв Микола Сергійович

  • Останні зміни:
04.09.1842- 07.01.1878

Місце народження: м. Новгород, РФ.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
У 1866 закінчив мед. ф-т Харків. ун-ту. Працював лаб-том лаб. мед. хімії ун-ту. Згодом зайнявся вивченням норм. та патол. гістології. 1869 у Харків. ун-ті захистив. докт. дис. “О начале лимфатических сосудов в серозных оболочках”. В 1870-78 — доц. каф. загал. патології Ун-ту св. Володимира.

Читати далі >



Беккер Василь Васильович

  • Останні зміни:
04.03.1811- 28.03.1874

Місце народження: м. Ревель (суч. Таллінн).
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: ординарний професор.
1833 закінчив мед. ф-т Дерпт. ун-ту зі ступенем лікаря, 1836 захистив док. дис. "De iritidis diagnosi recte instituenda". 1843 призначений екстраордин. проф. в Ун-т св. Володимира на каф. заг. терапії, "врачебного веществословия" і рецептури (він же її засн. і перший кер.), через два роки ордин. проф. фармакології і заг. терапії і крім цього один рік (1845) читав теорет. хірургію і офтальмометрію.

Читати далі >



Кронтовський Олексій Антонович

  • Останні зміни:
12.03.1885- 15.08.1933

Місце народження: м. Пенза, РФ.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
1911 закінчив мед. ф-т Ун-ту св. Володимира. З 1913 призначений приват-доц. на каф. заг. патології Ун-ту св. Володимира. З 1921 – проф. каф. бактеріології, а в 1923-24 – каф. заг. патології Київ. мед. ін-ту. З 1925 – співр. Київ. бактеріол. і Київ. рентгенол. ін-тів.

Читати далі >



Линдеман (Ліндеман) Володимир Карлович

  • Останні зміни:
30.11.1868- 18.04.1933

Місце народження: м. Москва.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
Закінчив мед. ф-т Московського ун-ту зі ступ. лікаря з відзнакою (1893) і залишений на два роки для підготовки до проф. звання по каф. заг. патології. 1896 захистив докт. дис. «О влиянии перевязки мочеточников на строение и функции почки». 1898-1901 удосконалювався у Фрейбурзі, Страсбурзі, Мюнхені, Неаполі, Парижі. З 1901 – екстраорд., з 1905 до 1920 – орд. проф. і зав. каф. загальної патології Ун-ту св. Володимира. Одночасно з 1912 очолював каф. патол. анатомії, викладав на ВЖК і був директором Бактеріологічн. ін-ту (1910-1922) в Києві, в якому співпрацював з 1902.

Читати далі >



Підвисоцький Володимир Валеріанович

  • Останні зміни:
27.05.1857- 09.02.1913

Місце народження: с. Максимівка Борзинського пов., Чернігів. губ. (сьогодні Чернігів. обл.) .
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
Закінчив мед. ф-т Ун-ту св. Володимира. З 1887 — приват-доц., 1888-1900 - зав. каф. заг. патології Ун-ту св. Володимира. 1885-87 працював у лаб. патологоанатомів Німеччини та Франції (зокрема, в Пастерів. ін-ті). 1886 захистив докт. дис. "Возрождение печеночной ткани у млекопитающих животных (экспериментальное исследование)".

Читати далі >



Хржонщевський Никанор Адамович

  • Останні зміни:
26.06.1836- 19.08.1906

Місце народження: м. Перм, РФ.
Науковий ступінь: доктор медицини.
Наукове звання: професор.
Закінчив мед. ф-т Казанськ. ун-ту (1859). Того ж року захистив докт. дис. "О строении надпочечных желез" (перша в Росії наук. робота в галузі ендокринології, за яку отримав другу золоту медаль; першу було присуджено ще під час навчання - за роботу "Об окостенении"). Удосконалювався за кордоном (1861-64) у лаб. Р. Вірхова, Й. Мюллера, К. Людвіга. Організував і очолив каф. гістології, ембріології та порівн. анатомії (1867) у Харків. ун-ті, 1869 – каф. загальної патології в Київськ. Ун-ті, якою керував до 1887.

Читати далі >




Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи