ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Висоцький Володимир Іванович

29.07.1946

Місце народження: м. Київ.
Науковий ступінь: доктор фізико-математичних наук.
Наукове звання: професор.

Закінчив 1969 з відзнакою радіофізичний факультет, 1974 – аспірантуру Київського університету. 1975 захистив кандидатську дисертацію «Теорія вимушеного мессбауєрівського випромінювання», 1992 – докторську дисертацію «Моделі та теорія непорогової та когерентної взаємодії випромінювання та частинок з кристалами». Від 1974 працює в Київському університеті: молодший науковий співробітник (1974–1976), старший науковий співробітник (1976–1979), доцент (1979–1983) кафедри квантової радіофізики; доцент кафедри теоретичної радіофізики (1983–1986); доцент (1986–1993), професор (1993–2006), завідувач (з 2006) кафедри математики та теоретичної радіофізики радіофізичного факультету (нині – факультет радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем). Читає нормативні курси: «Квантова механіка», «Ядерна фізика та астрофізика», «Фізика мікро- та макросвіту», «Вибрані розділи теоретичної фізики»; спеціальні курси: «Основи радіобіології», «Вибрані питання молекулярної біофізики» та «Радіаційні ефекти в молекулярній біології». Один із засновників Українського фізичного товариства (1992), співголова його Київського міського відділення (1992–1996). Учений секретар секції «Приладобудування та радіоелектроніка» Комітету з Державних премій України. Член Вченої ради Київського університету, кількох спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій. Сфера наукових зацікавлень: моделі та системи лазерної фізики надвисокої частоти (рентгенівські та гама-лазери); когерентні процеси в ядерній фізиці (керування спонтанним розпадом радіоактивних ядер, дослідження ядерних реакцій при малій енергії); дослідження орієнтаційного руху нейтральних та заряджених частинок і квантів у кристалах та надґратках; ядерні процеси при аномальних та критичних умовах (при гравітаційному та лабораторному колапсі, в системах з виродженим станом речовини, в нейтронних та електронно-протонних зірках); фізичні аспекти радіаційної біофізики та радіобіології (проблема радіаційної стійкості ДНК і проблеми просторової структури та «пам’яті» води). Неодноразово отримував ґранти міжнародних організацій (зокрема, INTAS, CRDF та IAEA). Наукові праці: Автор близько 450 публікацій, у тому числі 5 монографій, 1 підручника, понад 200 наукових статей. З них найважливіші: Гамма-лазеры. – М., 1989 (у співавт.); Ядерный синтез и трансмутация изотопов в биологических системах. – М., 2003 (у співавт.); Introduction to the Biophysics of Activated Water, Universal Publishiers. – USA, 2005 (у співавт.); Квантова механіка та її застосування в прикладній фізиці. – К., 2009; Applied biophysics of activated water. – World Scientific Publishing, London-Singapore, 2009 (у співавт.); Nuclear transmutation of stable isotopes in biological systems. – Pentagon Press, India, 2009 (у співавт.). Нагороди, відзнаки: міжнародне звання «Соросівський професор», медаль «В пам’ять 1500-річчя Києва» (1982), Подяка Президента України (2009), Премія імені Тараса Шевченка Київського університету (2011). Джерела: Радіофізичний факультет. 50 років: Довідник. – К., 2002; Радіофізичний факультет: 55 років. – К., 2007; Радіофізичний факультет: 60 років. – К., 2012; http://rpd.univ.kiev.ua/persons/visockiy; http://rpd.univ.kiev.ua/persons/visockiy; http://eu.univ.kiev.ua.

Автор:

Карта місця народження: 
завантаження карти...

  • Останні зміни:
Повернутися до підрозділу >



Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи