ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Археологія в університеті св. Володимира

З часів заснування ун-т був центром з виявлення, збирання, вивчення та охорони пам’яток археології. Цьому сприяла активна діяльність М.О.Максимовича Є.О. Болховітінова, М.Ф. Берлинського. Виклачі ун-ту (В.Ф. Цих, С.Ф. Зенович, Г.М. Данилович, С.М. Орнатський) входили до складу першого в Києві іст. тов-ва «Тимчасовий комітет для розшуку старожитностей», заснованого при Київ. учб. окрузі 1835 за ініціативи М.О. Максимовича, і яке планувало проведення археол. розкопок на території міста та його околиць. За клопотанням «Тимчасового комітету» в ун-ті 1836 було організовано і відкрито перший у Києві Музей старожитностей, який використовувався під час навчання, а також був доступний для київ. загалу. Серед його зав. були активні дослідники археології, що проводили власні розкопки: К.А. Лохвицький, О.І. Ставровський, Я.Я. Волошинський, В.Б. Антонович, Ю.А. Кулаковський, В.Ю.Данилевич та ін. Київ. археографічна комісія згодом перебрала на себе функції «Тимчасового комітету», а також об’єднала археол. і археогр. дослідження в одній уряд. установі, поширила їх уже на всю територію України і працювала за спеціально складеними планами та програмою. Були досліджені стародавні храми і будівлі у Києві, проведені археол. розвідки навколо Києва у радіусі 30-ти верст, розкопки у Василькові, Вишгороді, Овручі. Найбільш відомі – розкопки проф. М.Д.Іванішева скіфського кургану «Перепетиха» на околиці Василькова, участь у яких брав Т.Г. Шевченко, запрошений до роботи Київ. археогр. комісією в якості художника. Важливу роль у розвитку археол. науки відігравало й Іст. тов-во Нестора-літописця, яке об’єднало у наук. публікаціях і дослідженнях не лише істориків Києва та ун-ту, а і представників Варшав. Віденьськ., Москов., С.-Петерб., Тартуськ., Харків. та ін. ун-тів. Серед інших заслуг Тов-ва – складання та поширення спеціальної «Програми для збирання відомостей про старожитності», що систематично втілювалася по всіх губ. і включала інформацію про обстеження пам’яток від найдавніших часів до 18 ст. Розвиток археології пов’язаний з іменами багатьох проф. ун-ту, що у своїх лекціях в контексті викладання стародавньої історії активно вивчали і матеріали археол. досліджень та описи конкретних старожитностей: К.Ф.Страшкевича, М.Ю. Якубовича, І.Я. Нейкірха, В.Ф.Домбровського М.І.Костомарова, О.К. Деллена, М.П.Драгоманова, А.І.Линниченка, В.С.Іконникова, В.І.Модестова, П.І.Аландського, Ф.І.Міщенка, О.О.Котляревського, Ю.А.Кулаковського, М.В.Довнар-Запольського, Н.Д.Полонської-Василенко, В.Ю.Данилевича та багатьох ін. Особливий вплив на розвиток археол. науки в Київ. ун-ті справила діяльність В.Б. Антоновича – учасника багатьох та організатора у Києві ІІІ і ХІ Всерос. археол. з’їздів, засновника укр. археол. школи. Його системний наук. підхід до вивчення матеріалів багатьох власних розкопок, використання отриманої інформації в іст. реконструкціях, залучення отриманих висновків до лекційних курсів сприяло визнанню археол. пам’яток повноцінними іст. джерелами. Л-ра: Славін Л.М. Археологія та історія стародавнього світу // Історія Київського університету / відпов. ред. О. З. Жмудського. К., 1959; Линева Е.А. Предпосылки и история зарождения отечественной археологии // Vita Antiqua. 1999. № 1. Л.Г. Самойленко

Засновники:  Історико-філологічне відділення
Рік заснування:  1835

Повернення до списку

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи