ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Механіки наукова школа

Була започаткована Іваном Івановичем Рахманіновим (1826 -1897), першим завідуючим кафедри механіки. Він залишив після себе велику наукову спадщину з аналітичної механіки, дослідження в галузі динаміки твердого тіла та проблем інтегрування рівнянь динаміки. Велике значення І.І. Рахманінов приділяв практичному напрямку досліджень в галузі механіки, а також розробкам методичного характеру. Починаючи з 70-х років XVIII століття в галузі механіки успішно працює учень І.І.Рахманінова Василь Петрович Єрмаков (1845-1922). Він вперше в університеті розглядає питання механіки деформованих тіл і в досить повному обсязі виклав відомості по теорії пружності, які на той час були накопичені в іноземній літературі. В.П. Єрмаков успішно розвиває методи інтегрування рівнянь динаміки, читає ряд нових спеціальних курсів. Важлива роль в розвитку школи механіки належить Гаврилу Костянтиновичу Суслову (1857-1935). Наукова спадщина Г.К. Суслова різноманітна за своїм напрямом: починаючи від складних питань аналітичної механіки і кінчаючи популярними статтями прикладного і методичного характеру. Велике місце в роботах Г.К. Суслова займають питання аналітичної механіки, динаміки твердого тіла, різних геометричних інтерпретацій в механіці. Учень Г.К. Суслова Петро Васильович Воронець (1871-1923) продовжив дослідження свого вчителя в галузі динаміки твердого тіла та аналітичної механіки. П.В. Воронцю належать важливі результати в динаміці неголономних систем і інших спеціальних питаннях динаміки. Значний внесок в розвиток аналітичної та небесної механіки становлять праці Юрія Дмитровича Соколова (1896-1971) та його учнів. Особливо важливе значення мали його дослідження з класичної та узагальненої проблеми n тіл, в якій були знайдені нові інтегровані випадки руху та проведені дослідження стійкості матеріальної системи за узагальненим законом взаємодії. Нові напрямки наукових досліджень були започатковані Андрієм Феофановичем Улітко (1934 рік народ.). Праці А.Ф. Улітка і його учнів являють собою, на сьогоднішній день, основи наукових досліджень кафедри. Слід відзначити такі напрямки досліджень школи А.Ф. Улітка: дослідження задач механіки спряжених полів у пєзокерамічних тілах за статичних та динамічних навантажень; розвинення математичних методів розв’язання векторних крайових задач механіки спряжених полів та їх застосування до розрахунку характеристик мікрохвильових двигунів та хвильових гіроскопів; розробка нового методу експрес-діагностики фізико-механічних характеристик плівкових покриттів. Значний внесок в розвиток наукової школи механіки та налагодження її зв’язків з провідними науковими центрами за межами України пов’язано з ім’ям В’ячеслава Володимировича Мелешка (1951-2011). Спектр наукових інтересів В.В. Мелешка широкий – це бігармонічні задачі механіки, акустика твердого тіла, теорія змішування, вихрова динаміка. Великий попит у науковців має монографія «Гармонические колебания и волны в упругих телах», котра написана В.В. Мелешко у співавторстві з В.Т. Грінченко. Видатними представниками наукової школи механіки в університеті та за його межами являються: академік АН УРСР М.О. Кільчевський (1909-1979), професори О.О. Горошко (народ. 1925), В.Г. Карнаухов (народ. 1937), О.Ю. Жарій (народ. 1957), доценти О.В. Пятецький (1941-2012), І.І. Хількевич (1935-1999), Г.М. Зражевський (народ. 1961).

Засновники:  професор І.І. Рахманінов
Рік заснування:  1870

Повернення до списку

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи