ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Журналістикознавства та теорії масової комунікації наукова школа

З розпадом СРСР в Україні почала формуватися унів. наук. масовокомунікологічна школа. Претдтечею наук. школи, починаючи з 40-х рр. ХХ ст., стали розробки фахівців в сфері масов. комунікації В. А. Рубана та В. Є. Прожогіна. Серед фундаторів нук. школи – такі відомі постаті: М. М. Шестопал, І. В. Прокопенко, І. Н. Слободянюк, Д. М. Прилюк, П. М. Федченко, А. З. Москаленко. У 1990-ті з’явилася низка публікацій, присвячених питанням масов. комунікції. Наук. роботи того періоду стали підґрунтям для становлення укр. наук. школи масов. комунікації, підгот. етапом її становлення, періодом накопичення наук. знань з подальшим переходом до розробки єдиної поняттєво-термінолог. системи, координації та планування наук. досліджень, видання монограф. робіт, наук. журналів, бюлетенів, які репрезентували б наук. школу. Підгот. етап характеризувався певною стихійністю в проведенні наук. досліджень, формуванні понятійн. апарату, різнотлумаченням наук. фактів, боротьбою наук. поглядів учених у межах єдиного сусп.-наук. простору. Початок літочислення вітчизн. наук. школи масов. комунікації пов’язаний з організац. моментами, передовсім зі створенням наук.-освіт. осередків з масов. спілкування в ун-тах країни. У 2000 вперше в історії укр. освіти професор. В. В. Різуном розпочато викладання курсу «Теорія масової комунікації» в ІЖ Київ. ун-ті. Цю дисципліну було включено до навч. планів для підготовки журналістів, видавців та редакторів, а згодом і рекламістів та фахівців зі зв’язків з громадськістю (PR). Через Наук. метод. комісію з журналістики при МОН України навч. плани активно поширюються по ун-тах країни і «Теорію масової комунікації» починають викладати майже в усіх навч. закладах, де готують журналістів. Крім того, у 2000 Вчена рада Київ. ун-ту затверджує наук. школу з журналістикознавства та теорії масов. комунікації. У 2002 в ІЖ відкривається перша в Україні каф. теорії масової комунікації (нині каф. соціальних комунікацій), яку заснував й очолив професор. В. В. Різун. На каф. теорії масової комунікації в рамках наук. школи з журналістикознавства та теорії масов. комунікації розгортається системна робота по створенню наук. школи: укладається бібліограф. покажчик з питань масов. спілкування (Матеріали до бібліографічного покажчика з питань масової комунікації // Актуальні питання масової комунікації. 2005, Вип. 6), опрацьовується наук. л-ра, готується монографічне дослідження з історії науки про масове спілкування, починається робота над унормуванням термінолог.-понятійної системи. Знаменним для розвитку досліджень у сфері масов. спілкування і формування наук. школи став 2006, коли ідея вивчення масов. комунікації й підготовки відповідних фахівців була визнана державою через включення масов. спілкування у галузь соц. комунікацій. Постановою КМ України від 13.12.2006 за № 1718 «Про доповнення переліку галузей науки, з яких може бути присуджений науковий ступінь» і наказом ВАК України від 14.12.2007 за № 867 «Про внесення змін і доповнень до Переліку спеціальностей, за якими проводяться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань» держава фактично визнала галузь сусп. спілкування, в тому числі й масов., окремим наук. напрямом. До цього напряму, який отримав шифр 27 «соц. комунікації», увійшли спеціальності: 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій; 27.00.02 – документознавство, архівознавство; 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство; 27.00.04 – теорія та історія журналістики; 27.00.05 – теорія та історія видавничої справи та редагування; 27.00.06 – прикладні соціальнокомунікаційні технології; 27.00.07 – соціальна інформатика. В.В. Різун, І.М. Забіяка

Засновники:  М. М. Шестопал, І. В. Прокопенко, І. Н. Слободянюк, Д. М. Прилюк, П. М. Федченко, А. З. Москаленко
Рік заснування:  1990

Повернення до списку

Інститути, факультети

Коледжі, ліцеї

Загальноуніверси- тетські інституції

Адміністративні та фінансові підрозділи

Громадські об’єднання

Тематичні розділи